Маємо унікальний шанс для прориву

Небажання реагувати на наростаючі останніми роками українські дисбаланси неминуче мало призвести до нинішньої кризової ситуації в країні. Глибина системних проблем виявилася серйознішою за найпесимістичніші оцінки. Країна опинилася у стані нездатності самостійно забезпечити зовнішнє фінансування. Значних розмірів сягнув дефіцит бюджету, а державний борг удвічі перевищує обсяг доходів загального фонду державного бюджету.

Відновлення програми співпраці з МВФ відкриває можливості для розв’язання наявних проблем та створення умов для відродження економіки.

Реакція обмінного курсу на платіжні дисбаланси посилює конкурентоздатність національної економіки, як з позиції експорту, так і на внутрішньому ринку по відношенню до імпортних товарів. Додаткові можливості отримує економіка внаслідок одностороннього застосування режиму вільної торгівлі з країнами ЄС, що певною мірою здатна зменшити вплив торгових «воєн» з боку Російської Федерації. Але нові торгові можливості не реалізуються автоматично і потребуватимуть зусиль і часу.

Не варто також жити ілюзіями, що з відновленням програми співпраці з МВФ проблеми вже врегульовані і можна спокійно дивитися в майбутнє. Ми тільки на початку складного шляху вирішення ситуації, до якої країну вели роками, годуючи громадян цинічним популізмом, солодкими байками та унікальним небажанням брати на себе відповідальність за стан справ і ті непрості рішення, які необхідно приймати.

Вжитих нещодавно фіскальних заходів недостатньо для того, щоб ми почувалися спокійно і нарешті почали жити за простим, але здоровим правилом: витрачати стільки, скільки заробляємо. Треба завжди пам’ятати – ніхто і ніколи нас утримувати не буде. А «безкоштовне» існує тільки у брехливих вустах багатьох українських політиків.

Нам необхідний прорив. Ми здатні самі збудувати собі достойне життя і дати впевненість у майбутньому. Потрібен чесний діалог із нашими громадянами. І не тільки розмова, але й адекватні, зрозумілі дії. Якщо в суспільстві проблеми, то починають із самообмежень влади, викорінюють корупцію , що не тільки знищує всі системи державної влади, але і вбиває інвестиційний клімат, так необхідний для піднесення економіки, ліквідовують зайві, а часто і шкідливі інститути влади. Країні потрібні політики, для яких нарешті влада не буде самоціллю, а лише інструментом відповіді на злободенні питання нашого життя.

Попри всі нинішні виклики, в тому числі військові загрози, маємо унікальний шанс для прориву і не маємо права його упустити.