Телеглядач почувається українською діаспорою в Україні

Навіщо так маніпулювати? Увімкніть тб - українського немає майже нічого ні по суті, ні по формі. Як телеглядач, я почуваюсь українською діаспорою в Україні. І мене постійно переконують, що це нормально. Я з цією «нормою» не згодна. Як громадянка своєї країни, я маю право чути українську в ефірі у всіх жанрах... І не переконуйте мене, що нічого популярного українського немає. 20-літня історія «Території А» це спростовує.

Російську мову ніхто не заборонив. Більше того, у законі передбачена квота на мови нацменшин. І саме така постановка питання із квотами є природньою. А не навпаки - коли ми змушені вводити квоти на українське в Україні. Це ж нон-сенс. 

Українська - це повага до країни. Українська - це позиція. Українська - це маркер людей майбутнього. 
Болісним це питання роблять маніпулятори. Зробити українську модною можна і треба. Щоб «славних прадідів великих правнуки погані» перестала копіювати роспопсу в широкому розумінні.

Пригадую свою першу поїздку у Польщу і написи на розтяжках у містах: «Одна церква, одна мова, одна держава». За такий пост у фб українська блогосфера стерла б на порох найавторитетнішу людину. Бо совкове посттравматичне мислення не дозволяє думати категоріями майбутнього і бути самодостатніми. Російськомовні українці замість того, щоб вчити і практикувати українську мову, поцікавитися історією, перетворюються на тролів власної країни. 

Юні українці, на Сході і на Заході, зазвичай знають українську, російську, англійську, але якою мовою вони послуговуватиметься найчастіше залежить великою мірою від тб. Тож захист телепростору природно явище. Шкода трохи запізніле. Та краще пізно... Самі знаєте.

П.с. Сподіваюсь, коментатори виявлять толерантність і знайдуть мудрі слова для висловлення власної прзиціі, якою б вона не була.