Нобелівський лауреат Варгас Льйоса: Вторгнення РФ в Україну – насильницький і безцеремонний акт

28 березня день народження видатного письменника сучасності, лауреата Нобелівської премії Маріо Варгаса Льйоси. Нинішня дата не ювілейна – 86 років, а проте варта того, щоб згадати добрим словом перуанського письменника, останнього живого класика латиноамериканського магічного реалізму.

2014 року дон Маріо був одним з найперших Нобелівських лауреатів, які засудили анексію Криму та російську агресію проти України. Восени того ж року письменник приїхав до України, щоб висловити свою солідарність. Тоді ж ми і познайомилися, сидячи у тісному колі іспанських, на чолі з тодішнім послом в Україні, та перуанських дипломатів. Перед тим мені пощастило перекласти й видати українською дві книжки письменника. І зараз на моєму робочому столі чекає черги роман Варгаса Льйоси «Свято цапа», що має поповнити задуману серію диктаторських романів. Ілюструючи цю публікацію обкладинкою оригінального видання, зізнаюся, що зображений на ній середньовічним митцем символ зла нагадує мені нинішнього правителя росії.

Та головне не це, а те що і в 2022 році Маріо Варгас Льйоса залишається одним із найактивніших прихильників України серед світової інтелектуальної еліти. Таким було його звернення 6 березня до сотень учасників акції в Берліні, в якому письменник висловив захоплення «українським опором» і закликав «мобілізуватися перед лицем російського вторгнення». Такими є його численні заклики, провідна думка яких «світ мусить дати відсіч замірам Росії».

От і в день свого народження, письменник з цієї нагоди дав інтерв'ю іспанському виданню «Ла Расон», яке розпочав словами про Україну: «Гадаю, російське вторгнення в Україну – насильницький та безцеремонний акт Путіна, який безглуздо заповзявся відродити совєтську імперію. Якби російське вторгнення в Україну мало успіх, гадаю, були б загрожені всі сусідні країни, бо Росія наміряється взяти їх поступово під свій контроль. Тому вважаю, що Західна Європа повинна діяти набагато рішучіше, постачаючи Україні необхідні засоби захисту, оскільки, зрештою, це її захист. Ми знаємо, що Росія має ядерні порохові бочки і що це загрожує третьою світовою війною, здатною знищити людство. Але з іншого боку, існує небезпека, що Росія знищить Західну Європу, де зародилися демократія та свобода, і це також неприпустимо. З того, що відбувалося досі в Україні, людство має враження, що у військовому відношенні Росія набагато слабкіша, ніж боялися. Якщо їй досі не вдалося одержати перевагу в Україні, країні з обмеженими військовими ресурсами, можливо, вторгнення матиме дуже негативний вплив на неї і призведе до змін у російському керівництві. Сподіваюся, це станеться, і правляча верхівка покінчить із колонізаторськими зазіханнями Путіна.»