П’ятий пакет санкцій ЄС путін навіть не помітить

На санкційному фронті пуста метушня. Анонсований п’ятий пакет санкцій не передбачає ембарго на російські енергоносії. Крім того, протягом останніх днів на Заході та й, на жаль, у нашій країні лунають голоси про неефективність санкцій проти російських олігархів і путінської «еліти». Можна не сумніватися, що далі євродрузі путіна затягнуть пісню про шкоду санкцій проти компаній держави-агресора.

Насправді можна погодитися лише з одним – санкції можуть бути набагато ефективнішими. Але для цього потрібна не безсистемна метушня, а узгоджені дії «санкційної коаліції», ініціатором створення і модератором якої має виступити Україна. Таку коаліцію необхідно створювати публічно з найближчими та розуміючими партнерами, а далі працювати над її розширенням.

Синхронні дії України, США, Великої Британії, країн Єдиної Європи (крім деяких сумних винятків), Канади, Австралії, Японії і, сподіваюся, багатьох інших дозволять зберегти тисячі людських життів, відновити мир і загальновизнані кордони. Сьогодні кожен долар/євро/рубль, витрушений путіним з кишені олігархів або отриманий росією за нафту, газ, та за що завгодно і як завгодно, йде на оплату раша-зомбі і конвертується в кулі, снаряди, ракети, якими вони розстрілюють нашу країну.

Перед «санкційною коаліцією» має стояти три завдання.

Перше – максимально паралізувати всі сектори російської економіки і всі транспортні артерії, які забезпечують як російський експорт, так й імпорт. Мова не лише про нафту, газ, вугілля, електроенергію та міжнародні розрахунки. Необхідно накласти арешт на всі доступні морські судна, літаки, залізничні та автотранспортні засоби держави-агресора, зупинити рибальський промисел у доступних зонах. Вони мають почати задихатися.

Водночас необхідно проаналізувати весь спектр зарубіжних активів російської держави і компаній з її участю. Потрібно не просто накласти тотальний арешт на все. Саме час розпочати конфіскацію цих активів та їх передачу українському уряду для забезпечення завдань соціального захисту населення та оборони країни.

Завдання друге – російські олігархи та їхні активи. У цьому питанні треба не піаритися на арешті чергової яхти чи броньованого Майбаху. Потрібен тотальний арешт закордонних активів як самих олігархів, так і членів їх родин.

А далі необхідно затвердити та оприлюднити такі правила:

1. Усі активи безпосередніх співучасників путінських злочинів підлягають конфіскації та передачі на відновлення України;
2. Всі інші персонажі з російського списку Forbes, а також їхні найближчі родичі зможуть після війни звернутися до спеціально створеної «санкційною коаліцією» міжнародної комісії для розгляду питання зняття санкцій та арештів. Умовами для цього має бути негайна – вже зараз, а не після війни – добровільна передача не менш як половини своїх активів українській державі на забезпечення соціального захисту населення і відновлення зруйнованого житла та інфраструктури. Важливими умовами мають бути також особисті активні зусилля щодо припинення війни, повернення всіх без винятку українських територій і демократичного перетворення повоєнної росії.
3. Активи учасників другої групи, які не виконали умови, підлягають повній конфіскації та передачі українській державі.

Третє завдання – політики і чиновники. Необхідно накласти санкції на представників усієї піраміди російської влади: законодавчої, виконавчої та судової. Від держдуми і ради федерації до депутата низового рівня, від уряду росії до керівників та заступників кожного муніципального утворення, від суддів верховного і конституційного суду до мирових суддів місцевих судів. А далі мають бути оприлюднені правила повоєнної індивідуальної санкційної амністії, яку ще належить заслужити.

Це програма максимум. Не все може вийти, але важливо створити систему і рухатися єдиним фронтом. Все це істотно знизить можливості путіна продовжувати війну, дозволить не допустити «замонолічування» путінської «еліти» і створить інструменти для подальшого розхитування його влади.