Таємне відрядження Джонсона на передову: ексклюзивні коментарі та фото

Нарешті можу опублікувати ексклюзивні фото з поїздки на фронт Бориса Джонсона. Сьогодні британська газета Daily Mail публікує розлогий репортаж самого Бориса – людини, яка починала кар'єру журналістом – із Запорізького напряму. Він відвідав позиції 65-ї бригади.

Про це таємне фронтове відрядження відомого політика та колишнього британського прем'єр-міністра, я дізнався від воєнного кореспондента Daily Mail Річарда Пендлбері, з яким зустрівся в Лондоні минулого місяця – мене запросили для участі в Медіафорумі.

Річард якраз разом із фотографом Джеймі Вейзманом повернувся з України і розповів: Борис наполегливо попросив фронтову команду Daily Mail організувати таку поїздку на передову. Домовились: фото притримати і публікувати одночасно з виходом матеріалу в газеті. Оскільки саме загострилася війна навколо Ірану, то вихід публікації відкладався. І ось цей момент настав.

Ось що пише Борис Джонсон:

Про Запоріжжя:

• Їдучи широкими бульварами міста, відчув його потенціал і багатство, яке чекає на повернення. Chevrolet мав тут завод ще у 1930-х.
• Греблю будували ті самі американські інженери, що зводили Гувер дамбу. «Одного дня, я сподіваюся і вірю, це американсько-українське партнерство відновиться».

Про військових:

• Він описує службовця на позивний Кокос – пілота дронів, який знищив 434 росіян, отримав жахливе поранення від танкового снаряда, відмовився від ампутації і повернувся воювати.
• «Якщо людина може пройти через таке і битися далі з такою нещадною ефективністю – цих українців не зламати нічим».

Про людей:

• Пінг-понг тренер у мирному житті Юрій вночі виходить зі своїми людьми в поле і стріляє по дронах з кулемета Браунінга зразка 1917 року. «Ми просимо українців захищати свої сім'ї зброєю, яка така сама стара, як я».
• Двадцятичотирирічна Даша – офіцер зв'язку – родом із Краматорська. «Як ми можемо погодитись віддати Краматорськ? Я пішла в армію, щоб захистити його».

До речі, саме під час тієї лондонської зустрічі з Річардом я передав йому для Бориса примірник прифронтової газети «Зоря» з Харківщини – тієї самої, яку редактор Василь Мирошник щотижня розвозить селами за кілька кілометрів від лінії фронту.

Річард назвав цей маршрут «одним із найнебезпечніших газетних маршрутів у світі». Борис взяв газету в руки та визнав, що робота Василя вражає.

Для нашого «Індіани Джонса української журналістики» – це, мабуть, найнезвичайніший читач за всю історію «Зорі».

Про головне:

• «Після 48 годин на передовій я більше ніж будь-коли переконаний: українці переможуть. Одного дня вони позбудуться орків Путіна, і ця прекрасна, щедра країна буде вільною».

За фото дякую Андрію Андрієнку, члену НСЖУ – військовослужбовцю 65-ї бригади.

Журналісти важливі.