Дайте спокій білорусам з «чиїм Кримом»

Та скільки вже можна мучити нещасних білорусів запитанням «Чий Крим»!? А потім завчено обурюватися обтічними відповідями… Вони вже характеризують не тих, хто відповідає, а тих, хто продовжує запитувати. Ну, не можна ж так прямолінійно й тупо! Ви ще не зрозуміли, що вам відповідають за шаблоном? Білорусам зараз колосально важко пропетляти так, щоб і остогидлого Луку скинути, і залишки свого суверенітету не втратити, зберегти їх, принаймні, на тому ж рівні, як вони склалися за того ж Луки. А далі – видно буде. Імперія розвалюється, її час настав.  І розуміння того, що є насправді імперська Росії та яка її роль у тому, що у них відбувається, до білорусів прийде - або швидко, або не дуже . Це залежатиме від конкретних обставин.

Не у білорусів треба нині питати чий Крим, а в українців. У нас ще вистачає в країні власної п’ятої колони, у нас «медвідчуківці» мають другу фракцію у Верховній Ралі, а перша – самі знаєте у кого. І якби вибори в Україні відбулися наступної неділі, цей розклад не змінився би. Як тут реально переламати тенденцію – про це давайте думати.

А щодо Криму… Ми самі дуже мало нагадуємо, що він наш. В тому числі, і білорусам мало про це говоримо. І всьому світові. Де, зокрема, кіно наше – художнє, документальне? Рашисти своє бездарне кіно про «міст у Крим» склєпали. А де наше - талановите, тому що на нашому боці правда? Чому нема від нас нічого про це насправді масового, вірусного в тому ж Ютубі?

Крим назавжди пов’язаний з Україною – географічно, економічно, історично – космічно, навіть! Ледве не у всіх європейських мовах – назва величного скупчення галактик, яке перекреслює нічне небо з півночі на південь, пов’язана з чимось «молочним» - «Milky Way», «Млечный Путь»… І лише в українській – це Чумацький Шлях. Орієнтуючись по ньому поволі  котили чумацькі вози  - до Криму, по сіль…

Коротше. Давайте себе поважати.