Китай готовий вступити в переговори. Чому росіяни будуть категорично проти

«В переговорах про мир в Україні необхідно забезпечити рівну участь усіх сторін»  заявив Сі на зустрічі з Мерцом. Після цього десятки українських експертів «прозріли» і почали писати про можливу і важливу  роль Китаю у переговорах.

Нижче я повторю ряд тез, які говорю останні три роки про можливу роль Китаю в переговорах. І повторю лише для того, щоб ми черговий раз не викривлювали нашу «оптику»

• 1 •

Почати потрібно з простого: головна війна в світі - це не наша війна. Головна війна йде за те, хто і як буде заробляти на Європі. Від цього буде залежати, крім всього іншого, відповідь на питання технологічного лідерства США чи Китаю в найближчі десятиліття. А від цього, в свою чергу може залежати і те, хто буде країною номер 1.

• 2 •

За останній рік європейці показали значний прогрес в розумінні того, що потрібно переоцінювати  власну роль у глобальній світобудові. І тут маємо три різні підходи: німецький (ЄС, як окремий центр сили чи навіть третій полюс світу); французький ( диверсифікація між США та Китаєм); і нарешті третій – нічого не робити за принципом «не може так бути, щоб нічого не було». Цей принцип сповідує добра половина членів ЄС.

• 3 •

Щодо нашої війни, то Китаю не потрібна ні перемога, ні поразка Росії. Китаю потрібна слабка Росія зі зрозумілим і договороздатним центром, який орієнтується на Пекін. І Китаю потрібна незалежна Україна з виходом до Чорного моря.

• 4 •

Україна залишається цікавим для Китаю логістичним хабом на кордоні (в майбутньому в межах) ЄС. Плюс Україна цікава можливими поставками зерна та частково деякими аспектами ВПК.

• 5 •

В переговорах щодо війни Китай не буде грати другу скрипку в грі США. Пекін буде або самостійним гравцем або гратиме на рівних з США. Це є однією з головних проблем для нас. Особливо, зважаючи на те, що ціллю цих, поки лише теоретично можливих переговорів, для Пекіна буде надважливим залишити Росію в своїй повній технологічній залежності. Це може бути певною мірою цікаво ЄС, але це точно не влаштовує США. І це дає великий люфт росіянами, які активно торгуватимуть міфічним пакетом в  12 трильйонів доларів від Дмитрієва.

• 6 •

Якщо Пекін все ж ввійде в переговори, це будуть переговори про співіснування трикутнику США-Китай-ЄС (читай п.1). І нам потрібно вже зараз думати над поки теоретичними моделями того, як нам змінювати нашу переговорну сторатегію. А імовірна поява Китаю кардинально змінюватиме ситуацію.

• 7 •

Тиждень тому , коли стало відомо про можливий візит Сибіги в Пекін, я писав, що в ході цього візиту Китай, з великою долею імовірності,  буде пропонувати якісь обриси свого бачення  мирного врегулювання і участі КНР у відбудові. . Але Пекін чекатиме пропозицій від України. Наскільки я розумію, в МЗС немає якоїсь цілісної картини того, що пропонувати Китаю. Якщо наш міністр поїде без чітких пропозицій чи хоча б  рамкових директив з цього питання, – це буде навіть гірше ніж просто відсутність подібного візиту. Наскільки я розумію, у нас ніхто не приступив до розробки цих  документів.

• 8 •

Україна втратила і втрачає роки в комунікації з Китаєм. Наш рівень стосунків не дозволяє говорити навіть з третім колом комунікації керівника КНР. Зараз є шанс частково це змінити. Головне не повторити сценарій минулого візиту делегації МЗС в Китай. Тоді, нагадаю, після позитивних відгуків про зустрічі в Пекіні, на другий чи третій день після повернення делегації в Київ, Україна голосно розкрила історію про китайського студента-шпигуна. І ми знову відкотилися туди, де й були до того.

• 1 •

І наостанок, хочу наголосити на одному важливому моменті: найбільше не хоче участі Китаю в переговорах саме Росія (причин багато, але головна – КНР єдина країна, яка може притиснути Росію).Зарвз, я впевнений, зʼявиться велика інформкапвнія росіян по розпалюванню і без того високих антикитайських настроів.