Афганістан – холодний душ для всього світу. Україна відчує наслідки

Трагічні події в Афганістані та падіння прозахідного уряду, безперечно, затьмарять інші питання інформаційного та політичного порядку денного світу в найближчій перспективі, принаймні в західних суспільствах. Погіршення безпекової ситуації в Афганістані продемонструвало й недооцінку з боку міжнародного співтовариства негативних сценаріїв розвитку після виведення американських військ.

Що це означатиме для України?

Існує високий ризик відходу на другий план та зниження міжнародної уваги до України. Першою «жертвою» стане Київський саміт Кримської платформи 23 серпня. Логічно, що в головах лідерів та в кулуарних розмовах на полях саміту йтиметься швидше не про шляхи деокупації Криму від російського агресора, а про жахи нового афганського режиму та роздуми, що робити з Афганістаном далі. І, на жаль, очевидно знову будемо чути тези про необхідність посилення діалогу та взаємодії Заходу з Москвою у врегулюванні гострої безпекової кризи в Середній Азії.

Трагічні події в Афганістані кинуть тінь на результати довгоочікуваного візиту Зеленського до Білого дому. Провал статусу Афганістану як особливого союзника США поза НАТО практично нівелює символізм та значення для України аналогічної домовленості по лінії Байден-Зеленський. Водночас, афганське фіаско стимулюватиме Вашингтон до пошуку якоїсь швидкої дипломатичної та безпекової піар-перемоги й це, безсумнівно, має використати Банкова для просування безпекових інтересів України, зокрема по лінії статусу особливого союзника та двосторонньої безпекової угоди.

Як елемент обов’язкової програми Зеленський мав би скликати засідання РНБО для здійснення аналізу подій в Афганістані, їхнього політичного, безпекового та економічного значення для інтересів України. Не зайвим було б проаналізувати уроки блискавичної воєнної перемоги талібів над краще укомплектованими з технічної точки зору майже 300 тисячними урядовими військами для їх використання в протидії російським військам. Тверезо розглянути проблематику стійкості інституцій влади як одного з важливих стовпів державного розвитку. Варто приділити увагу і проблемі нелегальної міграції з Афганістану в Україну, у т.ч. через території Таджикистану й Узбекистану.

Києву слід підвищити координацію з міжнародними партнерами. Саме в таких критичних ситуаціях напрацьовується безцінний досвід спільних дій та гартується довіра. І питання не лише в політичних підходах та оцінках. Важливою була б більш тісна взаємодія з партнерами, передусім по ЄС, у питанні евакуації громадян України та ЄС з Афганістану. Прецеденти такої роботи в гарячих точках світу вже існували в попередні роки й довели свою ефективність.

Банковій треба вивільнити частину інтелектуального ресурсу, відволіктися від святкого перед Днем незалежності настрою та ґрунтовно оцінити ризики Афганістану для України. Одна з ключових небезпек криється в тому, що Москва цілком може скористатися «вікном можливостей» і запропонувати Вашингтону та ЄС спільну взаємодію у вирішенні проблеми Афганістану в обмін на поступки з «українського досьє». Торгівля проблемними питаннями і своїми можливостями для їхнього улагодження в обмін на свій інтерес - найліквідніша валюта Кремля.

Безперечно, афганські події стали холодним душем у світовій політиці, наслідки яких будуть відчутні не один рік. Цілком очевидно, що сьогодні ми всі є свідками чергового зміщення акцентів у масштабах, які виходять далеко за рамки регіону. Головною метою Києва мало б бути опинитися в колі союзників і не дати перетворити вирішення проблем Донбасу та Криму в розмінну монету в складній геополітичній грі.