«План генерала Келлога». Чи дійсно він закінчить війну в Україні

Коротка аналітика по «плану генерала Келлога»

Давайте трохи додам контексту по Келлогу. Якого Трамп призначить завершувати війну.

Він пропонує умовний план припинення війни в Україні, який базується на кількох ключових положеннях:

1. Продовження поставок зброї Україні лише за умови її згоди на переговори з РФ.
2. Попередження Москви про те, що відмова від переговорів призведе до посилення підтримки України з боку
   США.
3. Зняття питання членства України в НАТО з порядку денного на найближчу перспективу.

Цей план – ідеальний для США Трампа. Наскільки це все реалістично? Поки виглядає що не дуже.

Позиція України. Без гарантій безпеки Україна на це не піде. Відмова від НАТО теж буде великою як мінімум політичною проблемою, а воювати ми можемо продовжити і на європейському ресурсі.

Позиція Росії. Заявам Москви, що вони не готові до заморозки я не вірю. Як і будь-яким іншим заявам Москви. Тому вони можуть погодитись, але тільки за однієї умови: їм буде реально страшно відмовитись. Тому погрози Трампа мають бути дуже суттєвими.

Тому якщо не буде серйозного тиску на Росію – а однобічний тиск на Україну навіть для Трампа буде виглядати погано – цей план буде відкладено на невизначений термін.

Щоб Україна могла розглядати подібний план, необхідні жорсткі гарантії безпеки.

Юридично зобов'язуючі угоди зі США, НАТО чи іншими країнами, які передбачають автоматичну військову допомогу у разі порушення домовленостей з боку РФ.

Збільшення оборонних можливостей України. Навіть у разі припинення бойових дій Україна повинна мати змогу самостійно стримувати потенційну агресію, для чого постачання літаків і іншої складної техніки має бути гарантоване.

Треба як мінімум одне з двох.

По факту, якщо це буде реалізовано, то ми маємо класичний «корейський сценарій». Розмежування сторін без офіційного миру + відсутність вирішення. План Келлога, як і корейський сценарій, не вирішує питання територіальної цілісності, а лише створює тимчасовий статус-кво. Можливо до падіння режиму Путіна, можливо до невизначеного часу у майбутньому.

Якщо цей підхід буде в тому чи іншому вигляді реалізований, кожна зі сторін може оголосити себе переможцем. Україна зберегла незалежність, Росія здобула контроль над територіями.

Але обидві країни не будуть переможцями по факту. Навіть зняття частини санкцій не дозволить Росії повністю подолати наслідки війни и режим Путіна залишиться вразливим. А нас чекає довга фрустрація за підсумками війни і поступове лікування наслідків. Власне, як і було в Південній Кореї. Де країна пережила дуже важкі 50-і. Нам буде простіше, бо ми не найбідніша країна світу. Але важко.

Але поки навіть до цього – дуууже далеко.