Маленька війна великого McDonald’s. Кому приготуватися?

Поважаю авторське право. Точніше, авторське і суміжні. Хоча жодного разу не мав від нього якогось зиску, самі лише клопоти. Але «перший світ», куди ми так прагнемо, дійшов у цьому до маразму, надто коли він береться впорядковувати другий-третій.

До мене, як завжди, як до жирафа: на минулому тижні стало відомо, що компанія McDonald's подала до суду на власників кав’ярні Kavamak у місті Хмельницькому. Цитую: «ТМ Kavamak очевидно включає до свого складу найменування «Мак» із головних елементів, що є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомим знаком «Мак», що належить МакДональдз та має найвищий ступінь правової охорони».

Справді, переплутати – як дурному з гори збігти. Хоча епігон насправді не епігон, власники кав’ярні, виявляється, зашифрували в назві імена своїх трьох дітей: Катя, Ваня і Макар. Так випадково вийшло KaVaMak. І логотип зовсім не схожий.

Взагалі-то я McDonald’s я теж поважаю. На щастя, в Києві тепер до біса закладів, де подають нормальні бурґери, але Мак хай там як залишається символом. Якщо уявити, які потрібні зусилля й досконалі алгоритми, щоби ця гігантська машина працювала без збоїв і підтримувала стандарти якості в кожному із сотні закладів по всій країні, в голові паморочиться. Якість, звісно, фастфудівська, натомість гарантована: колись, коли я більше пересувався містом і не мав часу любити себе, то часто грішив, і жодного разу мій ніжний шлунок не висловив протесту. Але спрямовувати всю ту гігантську енергію й ресурси на те, щоби придушити… конкурента?! Так і бачу, як іде голодний хмельничанин вулицею Соборною, бачить КаВаМак і плутає: дай-но зайду з'їм Біґ-Мак!

Щоби боронь Боже цього не сталося, гігант винаймає недешеву адвокатську фірму, яка має довести, що шотландський префікс належить тільки йому, хоча тут конкретно він уже не префікс, а навпаки. Три літери, навіть не літери, а звуки, бо англійською взагалі Мс. Тепер чекайте наїзду на Apple Comp., бо всі ці Мак-буки, виходить, паразитують на чужому бренді? Приготуватися Метью МакКонагі, Юену МакҐреґору, Полу МакКартні та Юрію Макарову. А що, раптом мене з ним переплутають? Сьогодні якраз їхав повз Мак-Драйв голодний, як пес. Згадав про цю суперечку й передумав. Купив шаурму. Kavamak.coffee – Ростерия-Кофейня

UPD: Френд і юрист Руслан Ульянов робить слушне зауваження, що тут ідеться не про авторське право, а право на торговельну марку, товарний знак. Проте все це – частина ширшого правового концепту, де всі похідні споріднені. Йдеться про монопольну власність на ідеї та образи. Коли під дахом цього концепту культивується абсурд, це підриває в очах суспільства ідею права як таку. Тим більше в наших Палестинах, де й без того право в очах, боюся, переважної більшості не є цінністю. Ну а в «першому» світі вирощує ліваків. Copyleft, не чули?