Про мобілізацію і кадрове питання на війні

Україна має багато людей, готових воювати.

Але Україні не вистачає людей, підготовлених для війни.

Усі скандали пов’язані не з тим, що є проблеми з людьми, люди достатньо вмотивовані, щоб йти захищати свою країну на фронт, і їх багато – вся нація.

Проблема в тому, що непідготовлені до війни люди на фронті не потрібні. Тут нема часу їх виховувати, навчати, готувати до виживання у польових умовах, до стрільби з різних видів зброї, організації зв’язку, тактичної медицини, маскування, окапування, спостереження, тактики бою з піхотою та танками, корегування вогню, дисципліни, злагодженості. На фронті потрібні люди, у яких більша частина цих навичок вже є, бо там йде інтенсивна бойова робота.

Один взвод з 30 піхотинців, який якісно готували один місяць на війні важливіший за батальон, який поїхав на фронт після кількох днів занять.

Війна – це якість управління не тільки матеріальними ресурсами, це і якість управління людськими ресурсами.

Бо не навчені люди це навіть з точки зору логістики – велики витрати при мінімальних результатах. Це життя тих, хто не розуміє куди потрапив і тих, хто має за них піклуватись ризикуючи собою.

Потрібна якісна інтенсивна підготовка бійців, це себе виправдає з усіх боків, зараз нема нічого важливіше за відбір вмотивованих бійців та за якість їхньої підготовки.