Україні не вистачає часу, але ми виграємо цю війну

Єдине, чого нас зараз не вистачає – це час.

Час коли на фронт поступить достатня кількість гармат 155 мм, з підготовленими розрахунками, які можна забезпечити необхідною кількістю снарядів, та дронами для корегування.

Час, коли на фронт поступлять зенітно-ракетні комплекси НАТО з українськими розрахунками, які вичистять з неба російську авіацію та безпілотники.

Час, коли поступлять реактивні системи залпового вогню MLRS та ударні безпілотники, які винесуть російські штаби, системи ППО, артилерію та логістичні бази.

Час, коли наші пілоти отримають F-16 з проти радіолокаційними ракетами та керованими бомбами, щоб з безпечної дистанції винести російську радари та бронетехніку.

Час, коли ми отримаємо танки, та будемо атакувати та контратакувати значними силами.

Все інше у нас є.

У нас є головне – кадрові підготовлені та вмотивовані Воїни, які творять справжні дива професіоналізму та героїзму на фронті.

Українська армія стримає російський тиск. Ми не здамо Донбас. Нічого крім героїчного Маріуполя ворогу оточити не вдасться. Не зважаючи на страшні обстріли, на фронті є багато людей, які вміють воювати на порядок краще ворога. Нова натівська техніка почала заходити, хай повільно, але дуже скоро на фронті напрямок за напрямком почнеться перелом.

Я це пишу не з тилу, а там, де маю честь знаходитись серед наймогутніших людей, які вміють неможливе – виграти час для усіх нас, для кожного, для української нації, попри перевагу ворога в озброєнні та боєприпасах.

Велика честь бути сьогодні серед людей, які дають нам цей час, які є справжніми героями нашого часу.

Часу не вистачає – але битву за час ми виграємо, і так само виграємо війну.