Зазирніть за лаштунки Московської церкви в Україні

Отже, про що сьогодні ізрікав митрополит Онуфрій на єпархіальному зібранні київського духовенства?

По пунктах:

1. Ні про які діалоги чи то з ПЦУ, чи з патріархом Варфоломієм мови не може бути: всі вороги, вони у нас віджали немалу частину Церкви, нехай каються, тоді ми подумаємо, що з ними роботи.
2. Київський ізвод – не цікаво, краще як було, любим московським ізводом – так благодатніше.
3. Богослужіння українською? Щось якась комісія готує (і це ми чуємо вже багато років). Одним словом – відстаньте, ви такими запитаннями заважаєте робити основне – спасатися та перебувати в істині.
4. Розсилати грамоти Помісним Церквам – гординя, а ми хочемо бути смиренними. Тому нічого нікому слати не будемо.
5. З Зеленським зустрічатися та вирішувати питання не хочу, бо треба молитися і спасатися, а все інше не важливе. А мої хотєлки – головні хотєлки в УПЦ, тому – ніякого діалогу із владою.
6. Виступив один зі священиків з Київської області і сказав, що ситуація критична: якщо дальше так піде, то голови ОТГ усіх переведуть в приказноиу порядку в ПЦУ. Блаженніший на це сказав щось не визначене, суть – тримайтеся, Господь допоможе, мовляв, усім важко.
7. Ми – сама «істинна Церква», а вони – «так звана ПЦУ».
8. Онуфрій не лише продовжує перекручувати назви населених пунктів Київської єпархії, але й відкрито визнає що він «нє сільон в географії». І це після 8-и років на кафедрі. Враження, що він гордиться своєю відреченістю від справ нагальних; все не на часі, головне – бути в істині. А що для нього істина: Новінський, Паканіч, Павло, Микита, племінники – архієреї?
9. Павло з Антонієм по бокам – це ще та картина. При цьому обидва цих митрополита вели себе борзо до «не-можу». Особливо у відповідях на неприємні питання.
10. Один священик виступив і сказав, що пропрезидентська фракція готова співпрацювати в питаннях законодавчо врегулювати статус УПЦ, однак жаліються, що з боку УПЦ немає комунікації. Реакція Онуфрія – ми спасемся і без їх допомоги.

Висновки: якщо хто-небудь скаже мені хоч раз, що Блаженніший щось хоче/буде змінювати в УПЦ, того я вважатиму з засцяними руzкім міром очами. Митрополит Онуфрій не спроможний цього робити і тим паче в нього немає бажання, чи то в силу віку, чи просто тому, що не спроможний в принципі.

Тому, дорогі митрополити, архієпископи, єпископи, пресвітери, чернецтво, брати і сестри: наша УПЦ з митрополитом Онуфрієм на чолі приречена.

Коли пора співати «Со святими упокой».