Хто платить мільйонні застави за суддів, які потрапили до СІЗО? Відповідь НАБУ

За суддів Київського апеляційного суду Юрія Сливу та Віктора Глиняного, які підозрюються в одержані неправомірної вигоди, було внесено грошову заставу (2,5 млн грн і 4,99 млн грн, відповідно) і вони вийшли на волю. Зважаючи на суспільний інтерес, «Главком» надіслав запити до Київського апеляційного суду, Національного антикорупційного бюро, Вищого антикорупційного суду та Державної судової адміністрації з проханням надати відомості про заставодавців підозрюваних суддів. Однак жодна з вказаних державних інституцій не відповіла по суті інформаційного запиту.

Зокрема, голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов поінформував, що у них відсутня задокументована запитувана інформація, яка цікавить «Главком».

Таку ж відповідь надала Державна судова адміністрація і водночас перенаправила запит редакції до Вищого антикорупційного суду, який обирав міру запобіжного заходу суддям Сливі та Глиняному.

В антикорупційному суді відповіли: у разі застосування застави кошти вносяться на депозитний рахунок на підставі платіжного документа, який надається слідчому, прокурору або суду, які здійснюють кримінальне провадження. При цьому, як зауважив антикорупційний суд, надання інформації з матеріалів кримінального провадження не належить до сфери регулювання закону про доступ до публічної інформації.

У НАБУ повідомили, що перевірка інформації про внесення застави за підозрюваного, може тривати понад один робочий день. Що стосується конкретного випадку з підозрюваними суддями Київського апеляційного суду, то антикорупційний орган відмовив її наданні. Офіційно це звучить так: «Передчасне і неконтрольоване розголошення відомостей досудового розслідування може не тільки вплинути на його перебіг, завадити повноті та об’єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й завдати шкоди інтересам потерпілого, підозрюваного та іншим учасникам кримінального провадження».

Разом із тим, у соціальних мережах циркулює непідтверджена інформація про те, що заступник голови правління компанії «Нафтогаз Україна» часів Януковича Олександр Кацуба начебто вніс заставу у розмірі 2,5 млн грн за суддю Юрія Сливу. Між іншим, Київський апеляційний суд розглядає скаргу засудженого Кацуби як одиного із фігурантів скандальної історії так званих «вишок Бойка». Зокрема, він оскаржує в апеляції вирок шестирічної давнини. У 2017 році Олександр Кацуба пішов на угоду зі слідством і заплатив 100 млн грн у бюджет.

Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи чотирьом підозрюваним у хабарництві суддям Київського апеляційного суду. До суддів застосували запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. Судді Ігорю Паленику визначено заставу в 4 млн грн, Юрію Сливі – 2,5 млн, Віктору Глиняному – 4,99 млн грн, В’ячеславу Дзюбіну – 4 млн грн. Судді Слива та Глиняний вийшли із СІЗО, суддя Паленик – ще у СІЗО, суддя Дзюбін – у лікарні.

Як відомо, чотирьох суддів Київського апеляційного суду підозрюють в одержанні $35 тис. хабаря за ухвалення судового рішення. Суддя Дзюбін начебто запропонував представнику одної зі сторін у справі задовольнити скаргу і скасувати арешт майна. За це йому і трійці суддів у справі мали передати неправомірну вигоду. $10 тис. суддя-посередник, за версією слідства, залишив собі, а ще $25 тис. – у коробці з-під віскі передав судді Паленику, який головував у колегії, щоб він поділився з іншими суддями.