Через ворожий дроновий терор українці зіткнулися із новою психологічною проблемою

Постійні повітряні тривоги, звуки безпілотників і вибухи посилюють психологічне виснаження українців. Люди скаржаться на нав’язливу тривогу, панічні атаки, порушення сну та відчуття безсилля. У медичній практиці для опису страху перед безпілотниками почали використовувати термін «дронофобія». Про це йдеться в сюжеті «Єдиних новин», інформує «Главком».

Однією з тих, хто зіткнувся з наслідками російських атак, стала 24-річна вебдизайнерка Єлизавета Мовчан із Києва. 12 жовтня вона проводила онлайн-урок, коли російський безпілотник влучив у двір її житлового комплексу. Вибух пролунав просто за вікном. Унаслідок атаки двоє людей загинули, ще семеро отримали поранення.

Дівчина мешкає на восьмому поверсі пошкодженого будинку. Після вибуху вона забігла у ванну кімнату, однак спочатку навіть намагалася продовжити онлайн-заняття. Зовні її реакція могла здатися спокійною, але насправді від пережитого її трусило.

«Мені здається, врятувало те, що було відкрите вікно. [...] Я думала далі Zoom продовжувати, хоча люди казали: «Ні, Лізо, тобі треба заспокоїтися». Але в моменті я це не сильно усвідомлювала», – розповіла Єлизавета.

Після цього випадку дівчина стала значно тривожніше реагувати на повітряні атаки. Раніше сприймала небезпеку як щось віддалене, що не може статися безпосередньо з нею.

За словами психіатра Євгена Скрипника, дедалі більше українців мають симптоми, які фахівці пов’язують із дронофобією. Серед них – прискорене серцебиття, постійне відчуття тривоги, порушення сну та панічна реакція на звуки, схожі на дзижчання безпілотника.

Спочатку цей термін почали використовувати у військових шпиталях, описуючи психологічні реакції бійців, які постійно перебувають під загрозою атак FPV-дронів. Тепер із подібними проблемами дедалі частіше стикаються й цивільні.

Наслідки російських обстрілів відчуває і киянин Олександр Устенко. У червні минулого року російська ракета влучила в його будинок на Відрадному. Під час вибуху обвалилася стеля, під уламками опинився його молодший син.

Після пережитого чоловік почав гостро реагувати на ракетну небезпеку: його трусило, коли він бачив або чув наближення ракет. Згодом, на тлі посилення атак на Київ, стан погіршився настільки, що він майже три доби не міг заснути.

Олександр вирішив звернутися по допомогу до лікаря. Нині він працює з психологом і приймає призначені психіатром препарати. За його словами, це допомагає краще справлятися з нападами тривоги.

Психологиня Марина Діденко радить під час сильного хвилювання використовувати дихальні вправи та техніки заземлення. Зокрема, можна спробувати повільно дихати або переключити увагу на навколишній світ: назвати п’ять предметів, які бачите, прислухатися до звуків, звернути увагу на запахи та тактильні відчуття.

Якщо панічні стани повторюються, заважають виходити з дому, працювати чи виконувати звичні справи, варто звернутися до фахівця.

Отримати первинну психологічну допомогу можна у сімейного лікаря, терапевта або педіатра. За словами радниці міністра охорони здоров’я Ірини Микичак, медики первинної ланки мають відповідну підготовку та можуть за потреби скерувати пацієнта до профільного спеціаліста.

За дев’ять місяців 2026 року по психологічну допомогу до сімейних лікарів звернулися понад 143 тисячі українців. Найчастіше люди скаржилися на тривогу, нервозність, порушення сну, емоційне виснаження, проблеми з концентрацією та гостру реакцію на стрес.

Також в Україні працюють 210 центрів ментального здоров’я, де можна отримати спеціалізовану допомогу.

Олександр Устенко закликає не відкладати звернення до лікарів, якщо самостійно впоратися з тривогою не вдається. За його словами, після початку лікування він відчув полегшення.

Раніше науковці виявили незвичайні відмінності в роботі мозку людей, які роками спостерігають за птахами. Дослідження показало, що в них деякі ділянки мозку краще зберігають свою структуру з віком.

Також учені виявили зв'язок між частим денним сном і ризиком розвитку деменції. Дослідження за участю понад 990 людей віком від 65 років показало, що ті, хто спав удень більшість днів або щодня, мали на 48% вищий ризик розвитку деменції порівняно з людьми, які дрімали зрідка або взагалі не спали вдень. Водночас науковці наголосили, що частий денний сон може бути ознакою змін у мозку, а не їхньою причиною