У Львові «швидка» не приїхала до жінки, в якої стався напад епілепсії в укритті: подробиці

Зранку 15 серпня Львів атакували російські ракети. Львів'янка, у якої стався напад епілепсії в укритті, не отримала допомогу «швидкої», адже фельдшери не виїхали на виклик під час повітряної тривоги. У коментарі «Главкому» медики пояснили, як працює екстрена медична служба під час повітряної загрози.

У соцмережі Twitter користувач з псевдонімом «той самий Волиняка» обурився: в укритті одній із жінок стало погано – в неї трапився напад епілепсії. Ті. хто був поруч, відразу ж викликали екстренку – але у відповідь почули, що бригада під час оголошеної тривоги до них не приїде. Виклик трапився на початку повітряної тривоги – тоді як Львівську область ракетами (шість з яких поцілили в об’єкти) атакували з 05:20 до 05:30 ранку.

«Я вражений тим, що швидка не приїжджає під час повітряної тривоги, навіть якщо людина ледь не помирає. У жінки стався приступ епілепсії в укритті, ми їй допомагали як могли. Тим часом я набрав екстренку, але вони сказали. що не приїдуть. Дякую хоч за те, що вони дали якісь практичні поради щодо того, як привести жінку до тями. Але мене здивував факт, що швидка не їде під час тривоги, навіть якщо в людини буде екстрена ситуація», – розповідає львів’янин. 

Соломія Глива, старший лікар оперативно-диспетчерського відділу Львівської екстренки, зауважує: прокоментувати саме цей виклик екстренки не може через відсутність детальної інформації. Однак журналістам «Главкому» вона розповідає, що диспетчери та фельдшери так само, як і цивільні, під час тривоги перебувають в укриттях. Однак звідти консультація пацієнтів триває – тому щонайменше інформацію, як допомогти людині, львів’яни отримають.

«Ми дуже просимо тих. хто нам телефонує, опанувати свої емоції (які б вони не були) й уважно слухати питання диспетчера й відповідати на них, бо від цього може залежати стан пацієнта. Важливий момент: навіть поки триває виклик і диспетчер ставить багато уточнюючих питань – цей самий виклик уже опрацьовується іншим диспетчером. Тобто якщо це терміновий виклик, то інформація про нього паралельно надається бригадам, вони готуються до виїзду, а диспетчер, який з вами розмовляє, збирає потрібну фельдшерам інформацію й може дати пораду, як допомогти людині до приїзду бригади», – каже Соломія Глива. 

У коментарі журналістам «Главкому» директор Львівської станції швидкої медичної допомоги Андрій Васько пояснює: екстренка виїжджає до пацієнтів під час повітряних тривог, однак не тоді. коли на території області фіксуються ракети.  

«Екстрена медична допомога працює в зоні умовної безпеки – тобто ми не заходимо безпосередньо до зони небезпеки, як фахівці ДСНС, наприклад. Зараз «екстренка» ще проходить переатестацію, тож поки звучить сигнал повітряної тривоги – ми такі самі цивільні, як і інші львів’яни. Але ми розуміємо, що на нас покладена функція порятунку життя, тож ми обираємо оптимальний зважений формат: коли оголошена повітряна тривога – ми виїжджаємо лише на критичні виклики чи екстрені, де життю та здоров’ю пацієнта існує реальна загроза. Наприклад, якщо пацієнт не дихає, якщо в нього кровотеча і її не можуть зупинити, якщо відсутнє серцебиття тощо – то на такі випадки ми виїжджаємо в обов’язковому порядку навіть під час повітряної тривоги. Але і тут є виключення – якщо на території нашої області фіксують повітряні цілі. Це рішення діє й на території інших регіонів України. Тобто коли ракета летить над територією Львівщини – ми не виїжджаємо на виклики, а консультуємо пацієнтів і тих, хто викликає бригаду «швидкої». Це пояснюється тим, що ці ж повітряні цілі можуть влучити в бригаду, яка прямує на виклик», – пояснює директор львівської «екстренки».

Водночас Андрій Васько додає, що на сьогодні викликів «швидкої» під час повітряної тривоги достатньо мало – люди розуміють, що через хибні виклики справжні пацієнти можуть не дочекатися допомоги. 

«Швидка» зараз переходить етап трансформації зі служби таксі з червоним хрестом у формат екстреної медичної допомоги. Нерідко стається, що ми відмовляємо людям у виклику або консультуємо пацієнтів по телефону. Але чи всім треба відмовити? Ні. І чи треба ризикувати життям бригади, коли ракета летить над областю й може атакувати будь-якої хвилини? Це вкрай складне й дискусійне питання. Як і питання військових, які мають завдання стояти в наряді й нести службу й під час оголошеної тривоги, й під час того, як ракети атакують це ж місто», – каже директор «екстренки». 

Журналістам «Главкому» пояснюють: якщо львів’янам відмовили у приїзді бригади під час повітряної тривоги – виклик не перенесеться автоматично на «пізніший час», після закінчення тривоги. Якщо допомога медиків буде так само необхідна після оголошення відбою – пацієнтам треба повторно телефонувати на гарячу лінію «103» й знову повторювати свої діагнози та дані, щоб бригада фельдшерів приїхала на виклик. 

Нагадаємо, що 15 серпня у результаті ракетного удару по Львівщині пошкоджено більше десяти будинків у двох населених пунктах області та багатоквартирні житлові будинки. Також є руйнування в одному з гіпермаркетів міста. Під час нічної атаки на Львів ракета прилетіла у двір дитсадка. Там утворилася величезна вирва. 

Російське міністерство оборони цинічно заявляє, що нібито «усі військові цілі були знищені». Російське міністерство оборони визначає цивільну інфраструктуру України як «ключові підприємства військової промисловості». Таким чином росіяни вчергове намагаються виправдати терористичні удари по Україні.

Додамо, що в ніч проти 15 серпня російські загарбники атакували Україну ракетами, які були виготовлені у квітні. Подібні ракети містять 30 іноземних мікросхем.