Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чи обміняють Вишинського на Сенцова?

    домовленості
    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Чи обміняють Вишинського на Сенцова?

    Що відомо про тих, хто може полетіти в Москву президентським бортом Путіна?

    Ранок п’ятниці ознаменувався повідомленнями кількох телеграм-каналів про те, що головний редактор «РИА Новости Украина» Кирил Вишинський уже пообіді даватиме пресконференцію в Москві. Мовляв, Вишинського обміняли на Олега Сенцова, українського режисера, якого було засуджено в Росії на 20 років позбавлення волі за звинуваченням у підготовці теракту в анексованому Криму.

    Історія Вишинського останні два тижні обростала деталями і чутками. За однією із версій,  минулого тижня до нього прилітала російський омбудсмен Москалькова, яка вмовляла журналіста погдитися на обмін. Але ніби не вмовила.

    Що передувало цим повідомленням? 

    Як уже відомо, 28 серпня Київський апеляційний суд випустив головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського під особисте зобов’язання. Новина такого змісту облетіли ЗМІ і збурили соціальні мережі. Апеляційний суд скасував рішення Подільського райсуду столиці, замінивши запобіжний захід із тримання під вартою у СІЗО на звільнення. В ув’язненні обвинувачений перебував рік і три місяці.

    Кирилу Вишинському закидають державну зраду. Вийти на волю йому вдалося після появи чергової хвилі чуток про нібито великий обмін, який от-от проведуть Україна і Росія. Як пояснюють у Генпрокуратурі України, російський журналіст опинився на волі завдячуючи підготовці обміну у форматі «35 на 35». «Главком» розбирався, чому обвинуваченому у держзраді Кирилу Вишинському вдалося вийти на волю, чи справді відбудеться обмін, як пов’язаний з цим процесом переведення Олега Сенцова з Лабитнангі до Москви, і чому багато диму без вогню.

    Хто такий Вишинський, і що йому закидають?

    52-річний уродженець Дніпра Кирило Вишинський до свого затримання тогоріч 15 травня керував «РИА-Новости-Украина», філією кремлівського інформагентства «РИА-Новости» (яке входить до холдингу «Россия сегодня»). Раніше працював журналістом телеканалу «Росія-1», ведучим та редактором на телеканалі ICTV, а у другій половині 1990-х на дніпропетровському «11 каналі». Найбільшої «слави» зазнав після отримання нагород від президента Росії Володимира Путіна. У квітні 2014 році Путін своїм секретним Указом нагородив його медаллю «За заслуги перед Отечеством», «за об'єктивне висвітлення подій в Криму». Цього ж місяця він отримав медаль «За возвращение Крыма» від Міноборони РФ. Узимку 2014-го через ці факти потрапив до бази сайту «Миротворець». Як стверджують в СБУ, весною 2014-го напередодні та під час анексії українського півострова Вишинський їздив до Криму, займаючись «інформаційним супроводженням вторгнення Росії» і «виготовляючи матеріали, які виправдовують анексію». Пізніше, додають в українській спецслужбі, займався «виготовленням матеріалів, як Україна веде обстріли» мирного Донбасу. В СБУ стверджують, що за свою пропагандистську діяльність обвинувачений журналіст отримував 53 тисячі євро щомісяця, які надходили з Росії до Сербії, а потім перераховувалися до України. «Ним була зареєстровано низку юридичних осіб, серед яких ТОВ «Інтерселект», яке діє під брендом «Российское информационное агентство Новости-Украина». Така форма була побудована свідомо як механізм фінансування, так і саме співробітництво між «РИА Новости-Украина» и «Россией сегодня», - розповідав тогоріч заступник глави СБУ Віктор Кононенко.

    Журналісту висунули підозри в держзраді й незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів. За повідомленням українських силовиків, у банківському сейфі Вишинського під час обшуку знайшли пістолет FN Browning M1906 і набої до нього.

    Колишні колеги Вишинського, які працювали з ним на початку 2000-х на телебаченні, розказали «Главкому», що журналіст не завжди тримався відверто проросійських поглядів. Все змінило його знайомство із кремлівським пропагандистом Дмитром Кисельовим. 18 років тому, коли вони разом працювали на телеканалі ICTV, Вишинський швидко здружився з росіянином і перейняв його погляди. Можна припустити, що проросійське зерно, посіяне Кисельовим, впало на благодатний ґрунт, оскільки перед тим, як почати працювати на медіа РФ, ще за часів президентства Леоніда Кучми, Вишинський на телеканалі «Інтер» запам’ятався у кадрі жорсткою антипомаранчевою риторикою та жорсткими антиукраїнськими випадами:

    «Удивительные эти ополченцы, невольно сравниваем их с теми, кого несколько месяцев наблюдали на Майдане Незалежности в Киеве. Там — эпатаж, бравада собственной значимостью, почти у всех «хохлятские» чубы на наголо остриженных головах. Здесь — спокойная, какая-то уверенная неторопливость мужиков, взявших оружие, чтобы защитить свой дом от невесть откуда взявшихся бродяг и разбойников».

    «…Этот день в Донецке, наверное, ничем не отличался от других, таких же дней здешней непонятной войны. Непонятной, потому что в столице ДНР — чистом, ухоженном городе — из примет войны — только необыкновенно пустые улицы, да бойцы в камуфляже с «калашами» в руках в сквериках…».


    Читайте також



    Кирило Вишинський (Фото: EPA-EFE)
    Кирило Вишинський в залі суду (Фото: EPA-EFE)

    Дві причини звільнення Вишинського з-під арешту

    Причини є юридичні й політичні. До перших належать зміни в юридичній площині, які дозволили суду ухвалити відповідне рішення. Так, стаття 176 Кримінально-процесуального кодексу (загальні положення про запобіжні заходи) до останнього часу забороняла змінювати запобіжний захід -  утримання під вартою особи, підозрюваної, зокрема, у державній зраді. Але Конституційний суд на 25 червня цьогоріч змінив текст цієї статті, надавши право альтернативності застосування запобіжних заходів звинувачуваним за цією статтею. Що цікаво, Конституційний суд ухвалив таке рішення у справі за конституційними скаргами, серед авторів яких депутатка 8-го скликання Надія Савченко.

    Окрім того, із самого початку розвитку історії із арештом Вишинського юристи заявляли про недостатню доказову базу для пред’явлених обвинувачень. Зокрема, через відсутність у законодавстві положення про «надзвичайний інформаційний стан», за яким обвинуваченому у держзраді можна було би «пришити» цю важку статтю. Принаймні таку думку висловлювала раніше на шпальтах російської «Новой газеты» юрист-криміналіст Анна Маляр. Сам колишній главред «РИА-Новости Украина» був неговірким, вийшовши на волю. «Я очікував на це рішення понад рік. Якщо говорити конкретно про те формулювання щодо виходу на волю під особисте зобов'язання, то, як на мене, це воно у судах різних інстанцій звучить з осені минулого року». Проте він не зміг відповісти на питання про причини нинішнє рішення суду. «Я пов'язую з тим, що, нарешті, суд ухвалив справедливе по відношенню до мене рішення. Можливо, раніше це було складніше», - сумбурно відповів Вишинський на запитання, перебуваючи у залі суду.

    Другою і головною причиною може бути намір сторін конфлікту здійснити перший за довгий час великий обмін, про який говорять щонайменше кілька тижнів. І Україна демонструє перший крок до цього. Принаймні про це свідчать докази, які оприлюднила на своїй сторінці у Facebook прессекретар генпрокурора Лариса Сарган.  

    Йдеться, зокрема, про те, що пан Вишинський погодився брати участь у процесі взаємного звільнення осіб і готовності до переміщення за межі України. Цей момент цікавий тим, що раніше обвинувачений категорично відмовлявся від обміну, оскільки вважає себе невинним. Тобто заявляв, що готовий добиватися звільнення в українських судах без усіляких додаткових умов. Та нині чомусь змінив рішення. У соцмережах можна знайти свої пояснення цьому. Наприклад, що нібито за згоду погодитися на обмін йому пропонують власний проект з хорошими гонорарами та житло. Водночас у коментарі «Главкому» адвокат Вишинського Андрій Доманський 23 серпня заявив, що тиснуть як на його клієнта, так і на нього самого. «Коли Кирила випустили, мені надіслали вимогу з’явитися до Генпрокуратури», - сказав Доманський в коментарі «Главкому» 30 серпня, прямуючи на зустріч зі слідчим до ГПУ. «Була особа, яка мала на меті тримати Кирила під вартою, зробити з нього предмет обміну. Це (нинішні дії ГПУ) підтверджують, виходить, що суди у нас були керовані», - додає він. Під «особою» адвокат має на увазі ексгенпрокурора Юрія Луценка.

    Про те, що звільнення Вишинського може відкрити двері для подальшого обміну свідчить і заява речника російського лідера Дмитро Пєсков від 18 липня 2019 року. Тоді він допустив, що повернення Вишинського у РФ могло б стати «прекрасним першим кроком» для нормалізації відносин між двома країнами. І натякнув, що предметом обміну можуть стати 24 військовополонених українських моряків, яких можуть повернути Україні, якщо спочатку буде звільнений главред «РИА Новости-Украина». У відповідь спочатку прессекретарка президента Юлія Мендель, а потім і глава держави Володимир Зеленський заявили, що Україна готова звільнити журналіста в обмін на звільнення Росією українського політв'язня, кінорежисера Олега Сенцова.

    Обміну Вишинського може завадити громадянство

    У матеріалах справи значиться, що з 2015 року пан Вишинський до свого українського паспорта отримав російське громадянство завдяки спеціальному Указу президента РФ Володимира Путіна. Цей факт підтверджує і російський омбудсмен Тетяна Москалькова. В Україні факт наявності російського громадянства у журналіста вважають опосередкованим доказом того, що він активно працював на країну-агресора.

    У СБУ після затримання журналіста казали, що він нібито не збирався відмовлятися від українського громадянства. Але так, як в Україні заборонене подвійне, держава добиватиметься позбавлення у нього українського паспорту. Натомість, майже через два тижні після затримання підозрюваний звернувся із заявою до президента України Петра Порошенка з повідомленням про вихід з українського громадянства, а також до президента РФ Володимира Путіна з проханням захисту і вжиття заходів щодо свого звільнення. Але далі звернень справа не пішла.

    У Держміграційній службі України пояснили, що процедуру відмови від українського паспорта передбачено винятково для тих осіб, які постійно проживають за кордоном і звернулися до дипломатичної установи з відповідним проханням. Крім того, звертають увагу у міграційній службі, в законі «Про громадянство України» ідеться про те, що «вихід із громадянства неможливий у разі, якщо особі повідомили про підозру, або є рішення суду, яке підлягає виконанню». З одного боку українські громадяни не можуть підлягати обміну, але з іншого, якщо вірити заяві про погодження на такий обмін самого Вишинського, то нічого неможливого немає.

    Чи буде обмін. Хронологія чуток

    Коли буде обмін, і в якому форматі відбуватиметься, до цього часу невідомо. В останні два дні у ЗМІ з’явилося безліч повідомлень про активізацію цього процесу. Враховуючи його закритість і певною мірою делікатність, чутки, які розганялися по соцмережах, суперечили одна одній. Адвокати українців утримуються від коментарів. Як пояснює координатор адвокатів українських моряків Микола Полозов, -  в інтересах клієнтів. Мовляв, інформація про звільнення є чутками, а чутки вони не коментують.

    Про те, що Україна і Росія наблизили позиції щодо обміну ув’язненими, казав президент Володимир Зеленський. Ще тиждень тому він заявив, що особисто тримає руку на пульсі, сподіваючись на обмін «найближчим часом», але деталей не розкриває. Кремль також підтверджує, що відбувається просування у переговорах. Опосередковано про це можуть свідчить і численні повідомлення у ЗМІ. Так, першими про ймовірний великий обмін повідомили російські ЗМІ ще тиждень тому. 21 серпня спочатку російський «Интерфакс» з посиланням на власні джерела повідомив, що Росія нібито готується видати незаконно засуджених бранців Кремля Володимира Балуха, Павла Гриба, Миколу Карпюка, Станічлава Клиха і Олександра Кольченка. Пізніше з’явилася інформація про обмін у форматі «33 на 33». 22 серпня до Москви полетіла уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. А наступного дня до Києва приїздила її російська колега Тетяна Москалькова. Тоді сторони обмежилися офіційними заявами про те, що рухаються в напрямку звільнення ув’язнених. Проте ані прізвищ, ані дат можливого обміну не називали. Опосередковано про готовність до обміну також можуть свідчити вояжі російських високопосадовців до окупованого Донбасу. Як нещодавно писав «Главком» із посиланням на ЗМІ, окупованийо Луганськ тиждень тому відвідала делегація з РФ, яку очолював радник російського президента Владислав Сурков. Саме його називають куратором бойовиків «ЛДНР». Нині дуже багато чуток про можливий формат обміну. Можна знайти інформацію і про «102 на 50» і про «35 на 35». Останнім з перелічених оперують офіційні особи, зокрема вищезгадана Лариса Сарган.

    28 серпня адвокат російських ув’язнених, які перебувають у місцях позбавлення волі в Україні Валентин Рибін повідомив про відкладання обміну на невизначений час. А вже 29 серпня російські інформагентства ТАСС і «Интерфакс» повідомили про те, що Олега Сенцова етапували із Лабитнангі до Москви, ніби він нині перебуває в московському слідчому ізоляторі номер два («Бутирка»). Але адвокат Дмитро Дінзе не підтверджувава цієї інформації, воліє поки не коментувати її.

    Вночі 30 серпня джерело підрозділу «Радіо Свобода» «Крим Реалії» повідомило з посиланням на родичів, що українські бранці Кремля уже в Україні. Про повернення українських бранців с посиланням на працівницю Верховної Ради написав на своїй сторінці у Facebook новообраний прокурор Руслан Рябошапка. Але в Офісі президента заявили, що інформація про завершення обміну з РФ не відповідає дійсності.

    Судячи з усього, процес обміну ще триває.

    Михайло Глуховський, «Главком»

    Читайте також: 
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ