Чи може українська влада скористатись безладом у Луганську?
«Переворот», який протягом останніх днів відбувається в «ЛНР», можна сприймати з сарказмом, але на Банковій до подій віднеслись з усією серйозністю. У вівторок ввечері президент Петро Порошенко провів позачергове засідання Воєнного кабінету РНБО через загострення ситуації у Луганську. «У зв’язку зі збільшенням кількості російських військових, а також активізацією найманців, українські Збройні Сили готові до будь-якого розвитку подій задля гарантування безпеки мирного населення», - запевнив Порошенко.
Загальна інтрига навколо того, що відбувається в окупованому Луганську, зводиться до сутички за владу між «головою республіки» Ігорем Плотницьким та відстороненим ним «міністром внутрішніх справ» Ігорем Корнетом. Між цими ватажками давно тягнеться конфлікт, який рано чи пізно мав перейти в гостру фазу. Корнет не погодився зі звільненням і звинуватив оточення Плотницького в роботі на українські спецслужби. Сигнали про те, що в «молодій республіці» відбувається щось цікаве, з’явились у вівторок у першій половині дня після звільнення Плотницьким Корнета.
Будівля «МВС ЛНР» була оточена «зеленими чоловічками» з автоматами і білими пов’язками, а центр міста перекрили військові, з’явились БТРи та спецтранспорт. Вони ніяк не пояснювали ситуацію або обходились фразами про «навчання». Згодом з’ясувалось, що силовики підкоряються Корнету і не реагують на накази Плотницького.
Інформаційні ресурси «МВС» оприлюднили заяву Корнета, який розповів, що причетність керівника «адміністрації глави ЛНР» Ірини Тейцман, а також начальника «служби урядової безпеки МВС ЛНР» Євгена Селіверстова до інсценування в вересні 2016-го року державного перевороту в «ЛНР». В результаті був затриманий та знайдений повішеним в камері колишній «прем'єр-міністр» та бойовий товариш Корнета Геннадій Ципкалов.
За словами Корнета, «високопоставлені співробітники «генеральної прокуратури» фабрикували ті кримінальні справи, а тепер намагаються дискредитувати його «відомство». Також бунтівник заявив, що отримано докази причетності директора телерадіокомпанії «ЛНР» Анастасії Шуркаєвої до діяльності українських спецслужб, тож мовлення в Луганську було припинено (тож навіть «Лебедине озеро» подивитись нема де). Не обійшлося і без всюдисущої української ДРГ, про ліквідацію якої відрапортував Корнет.
Цікаво, що, звинуваючи оточення Плотницького, опальний «голова МВС» оминав фігуру самого «голови республіки», якому він нібито надав всі матеріали відносно вищевказаних осіб, а той оперативно прийняв рішення про їхній арешт.
Плотницький швидко спростував заяву Корнета на контрольованому сайті: «Ще від учора Корнет І.А. законно відсторонений від займаної посади: є рішення суду, клопотання від відповідного комітету Народної Ради. Більш того, призначено нового «в. о. міністра внутрішніх справ ЛНР». Слідство ведеться, але у іншій справі і з іншими фігурантами. Підстав для арешту Анастасії Шуркаева, Ірини Тейцман і Євгена Селіверстова ніяких немає, і розпоряджень подібного роду призначений «в.о. міністра внутрішніх справ ЛНР» не давав». Плотницький запевнив, що ситуація повністю під контролем керівництва і найближчим часом буде вирішена.
За даними російської «Нової газети», в Луганськ з Донецька була перекинута колонна «Уралів» з військовими «ДНР», що можна було б трактувати як «іноземне вторгнення», якби не карикатурний характер «республік». За даними речника українського МВС Артема Шевченко, Плотницький втік у Росію, але сьогодні зранку з’явились кадри з його «урядової» наради. «Мені здається, що ми недооцінили ту кількість і склад правопорушень, злочинів, які чинив колишній міністр внутрішніх справ, сказав Плотницький. – Тому що піти на таку авантюру, як спроба державного перевороту і захоплення влади, – за цим ховається щось більше».
Згодом з’явились повідомлення, що озброєні люди з «поліції ЛНР» взяли штурмом «генеральну прокуратуру ЛНР» та заарештували понад 20 осіб, зокрема наближеного до Плотницького «генпрокурора» Віталія Подоброго, «військового прокурора ЛНР» Сергія Рахно та їхніх заступників. Станом на зараз, за даними групи «Інформаційний спротив» центр Луганська оточений російськими військовими та представниками приватних військових компаній, які мають не допустити загострення ситуації і виходу її з під контролю.
Що це було?
Протистояння Плотницького та Корнета тягнеться ще з початку з 2015 року, коли сторони не могли поділити нафтовий ринок «республіки». Відлуння бізнес-розбірок та розподілу потоків не можна виключати і зараз. В 2016-му Плотницький після загадкового замаху на себе оголосив про підготовлюваний в «ЛНР» переворот і звинуватив «голову МВС» в бездіяльності. А нещодавно Плотницкий показово виселив Корнета з незаконно зайнятого ним маєтку в центрі Луганська.
Ця поки незавершена історія наглядно показала, як важливо контролювати силовий ресурс, який у Корнета був, а у «голови ЛНР» – ні. При цьому силовиків з «МГБ» та «народної міліції» він не контролював ніколи. Взагалі розбірки силовиків між собою – не новина на окупованих територіях. Так, бойовик Олександр Ходаковський, який знаходиться в опозиції до «керівництва ДНР», згадує, як підрозділи ватажка Захарченко отримували команду на штурм «міністерства держбезпеки» тільки через те, що особисту охорону Захарченка співробітники МДБ піддавали режимній процедурі під час підготовки до масового заходу.
За однією з версій, Плотницький, відправивши у відставку Корнета, взяв на себе дуже багато – Корнета підтримує силова блок Кремля, в той час, як у Плотницького – політичний дах. І той вже не такий міцний. Цікаво, що заяву Корнета транслювали російські канали, що в такий пікантній ситуації було б неможливо без указки згори. Ближче до вечора вівторка на російському сайті РБК з’явилась цікава новина з посиланням на оточення помічника Путіна на українському напрямку Владислава Суркова, про те, що Кремль стає на бік Корнета в цьому конфлікті. Але при цьому змінювати Плотницького не будуть і дадуть йому «останній шанс» навести лад.
Фігура нехаризматичного Плотницького давно викликає роздратування у багатьох і в Луганську, і в Москві. На відміну від «камуфляжного вояки» Захарченко з сусідньої «ДНР» у «голови ЛНР» імідж злодійкуватого чинуші, який загруз в корупційних схемах та нажив собі купу ворогів, деякі з них за дивних обставин потрапили на той світ. Але змінювати наразі свою «маріонетку» Кремлю не з руки – знову ж таки саме підпис Плотницького стоїть під Мінськими угодами.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що «путч» в «ЛНР» – це ще один доказ того, що обстановку в «республіках» повністю контролює Росія: «Це не тільки внутрішні розборки там всередині між бандами, це також розборки між відповідними російськими спецслужбами. І це чітко доводить, що саме Росія там всім рулить. Це ще один аргумент для міжнародного співтовариства».
Одним з варіантів подальшого розвитку подій є злиття «республік» з єдиним керівним центром у Донецьку, бо зараз між «ДНР» та «ЛНР» навіть діє «митниця». Також можливе відсторонення Плотницького або суттєве обмеження його повноважень при формальному збереженні статусу-кво.
Власне, що зміниться від внутрішніх чвар на окупованій території для України? На Військовому комітеті висловлювались побоювання, що ситуацію можуть використати для обмеження місії ОБСЄ та для перекидання зброї. Тривожить і сам факт збільшення кількості російських військових на Донбасі.
Деякі «гарячі голови» навіть закликають українську владу скористатись безладом в «республіках» та просунутись далі на фронті аж до наведення порядку в Луганську. Але такий варіант виглядає фантастичним і в Києві будуть з боку спостерігати, чим завершиться внутрішня колотнеча на неконтрольованих територіях.
Хто всі ці люди
Ігор Плотницький народився в 1964-му році в селищі Кельменці Чернівецької області.
Закінчив Пензенське вище артилерійське інженерне училище та магістратуру Східноукраїнського університету ім. Даля за спеціальністю «державна служба». Після служби в Збройних силах СРСР, звільнився в званні майора запасу у 1992–2004 рр. працював на різних комерційних підприємствах на посадах менеджера, заступника директора з комерційних питань, гендиректора. У 2004–2012 рр. працював в обласній інспекції у справах захисту прав споживачів.
В 2014-му році був активним прихильником сепаратистів, став одним з засновників батальйону «Зоря». 21 травня того ж року був призначений «міністром оборони ЛНР». 14 серпня був призначений на посаду «голови ЛНР» в зв'язку з «відставкою» Валерія Болотова (нині покійного). 5 вересня підписав у столиці Білорусі так звані Мінські домовленості про припинення вогню.
На «виборах «голови республіки» 2 листопада 2014-го, за даними «центрвиборчкому республіки», набрав 63,08% голосів виборців. Вважається, що Плотницький є креатурою помічника Путіна на українському напрямку Владислава Суркова.
Ігор Корнет народився в 1973-му році в сім'ї радянського офіцера. У 1989-му закінчив школу в Галле (НДР). Служив в українських правоохоронних органах, був оперуповноваженим дорожньо-патрульної служби, дослужився до звання сержанта.
У 2014 році зрадив присязі і перейшов на бік сепаратистів і в серпні того ж року став «міністром внутрішніх справ». Україна оголосила його в розшук за частиною першою ст. 109 Кримінального кодексу (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади).
Корнет був в напружених стосунках з батальйоном «Бетмен», який звинувачув Корнета в «кришуванні» наркотрафіку в «ЛНР». У січні 2015-го колону командира «Бетмена» Олександра Бєднова було розстріляно. Пізніше в «МВС» заявили, що Бєднов відмовився роззброїтися і чинив озброєний опір. Вважається, що «відомство» Корнета курує безпосередньо ФСБ.
Конфлікт між Корнетом та Плотницьким почав назрівати восени 2015-го, під час перерозподілу фінансових потоків від продажу вугілля, і триває досі.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0