Росіяни жорстоко побили 70-річну волонтерку з Херсона (фото)
Тетяна Антонюк відмовилася віддати окупантам свій український паспорт
Росіяни жорстоко побили 70-річну волонтерку та журналістку з Херсона, яка відмовилася здати їм свій український паспорт. Жінка виїжджала з окупованого міста, на блокпості рашисти хотіли забрати її документи. Про це ідеться на сторінці Першого медичного об'єднання Львова у Facebook.
70-річна Тетяна Антонюк – журналістка, волонтерка та патріотка. Вона до останнього не хотіла виїжджати з окупованого Херсону. Чоловік, який воює в ЗСУ, зміг її вмовити. Тоді жінка вирішила їхати разом з сусідами. На ворожому блокпості їх зупинили рашисти.
Окупанти відібрали у людей усі цінні речі та хотіли, аби літня журналістка віддала їм свій український паспорт. Жінка відмовилася, це була її принципова позиція. Окупантів це розлютило, вони почали бити волонтерку. Рашисти сильно лупцювали жінку, їй дивом вдалося втекти. Вона ледь не втрачала свідомість, у неї був зламаний хребет. Жінка зуміла залізти до машини та втекти з блокпоста.
«Евакуаційним потягом у важкому стані вона дісталася до Львова, де була госпіталізована до Лікарні Святого Луки. Обстеження показало перелом хребта та сильні забої голови. Жінка частково втратила слух і не могла рухатися без сторонньої допомоги. Аби Тетяна ходила, нашим нейрохірургам довелося зробили складну вертебропластику, іншими словами – ввести у зламану ділянку спеціальний кістковий цемент», – повідомили у Першому медичному об'єднанні Львова.
Уже понад місяць жінка перебуває у лікарні Святого Луки. Їй зробили операцію. Нині волонтерка вже може підводитися з ліжка та не планує довго хворіти. Жінка каже, що хоче швидше одужати та почати волонтерити.
Нагадаємо, у Нововоронцовській громаді Херсонщини російські окупанти обстріляли волонтерську машину. Жертв серед людей немає, але автомобіль отримав багато пошкоджень.
До слова, після полону в окупантів покінчив із життям колишній керівник служби громадської безпеки Головного управління Нацполіції України в Херсонській області Олег Худяков.
Коментарі — 0