Замах на Мосійчука. МВС каже неправду про підполковника, що загинув?

Підполковник Михайло Морміль, екс-співробітник МВС, загинув увечері 25 жовтня від вибуху, що стався поряд із телеканалом «Еспресо». За кілька секунд до трагедії із будівлі телеканалу на вулицю вийшов народний депутат Ігор Мосійчук у супроводі свого охоронця Руслана Кушніра та політолога Віталія Бали. Цей збіг зробив версію про замах на життя депутата Радикальної партії – пріоритетною. Мосійчук, Бала та випадкова перехожа Надія Тарасенко отримали серйозні поранення. Ще двоє – 31-річний сержант МВС Кушнір (охоронець Мосійчука) та інший випадковий перехожий Михайло Морміль – загинули.

Ім`я останнього все частіше з`являється у припущеннях про те, що справжньою мішенню кілерів був не Мосійчук. Така версія виглядає переконливо, якщо подивитись відеозапис з вуличних камер спостереження. На ньому видно, що вибух стався у момент, коли Михайло Морміль максимально наблизився до мопеда, в якому знаходилася вибухівка, у той час як Мосійчук віддалявся і перебував у більш безпечній зоні.

Про замах саме на Морміля раніше робила припущення юрист-кримінолог Ганна Маляр. «…У момент вибуху найближче до епіцентру знаходиться саме загиблий, який проживав у цьому будинку (Михайло Морміль, — ред). А сам Мосійчук, Бала були на певній відстані», - експерт дивувалась, чому вибухівку заклали не в машину депутата, а в мопед, припаркований доволі далеко від під’їзду, звідки вийшов нардеп.

У свою чергу друг загиблого Руслан Болгов додав журналістам, що Морміль через суди вимагав у МВС компенсацію за втрату здоров`я.

Міністерство внутрішніх справ швидко спростувало це твердження. «Офіційно заявляю із посиланням на начальника департаменту юридичного забезпечення Дениса Горбася - Михайло Морміль не подавав до МВС жодних позовів», - запевнив директор Департаменту комунікацій МВС України  Артем Шевченко.

Місце теракту у Києві (Фото: ТСН)

Але це не так.

Згідно з інформацією сайту «Судова влада України», Морміль Михайло Петрович судиться з органами внутрішніх справ більше п’яти років. Відповідачами за його позовами виступали  оперативний черговий Ніжинського МВ УМВС України, Управління ДАІ УМВС у Чернігівській області,  а після реформи – Головне управління Нацполіції в Чернігівській області. Це десятки судових засідань, що пов’язані з ДТП, про яку згадував Руслан Болгов. «Була судова тяганина з МВС щодо компенсації – два роки. Він боявся за своє життя, оскільки його «доганяли» події 2009 року. Було велике серйозне ДТП, у якому він був учасником і пошкодив спину, після чого погіршилось здоров'я. Його хотіли зробити винним у цьому ДТП», - розповідав друг Морміля на телеканалі «Еспресо».

Емоційність людини, який втратив друга, легко зрозуміти. Разом з тим, зв'язок між загибеллю підполковника від вибухівки та давнім ДТП з його участю наразі, м’яко кажучи, не очевидний.

Але саме через це виглядає дивним намагання МВС «відхреститися» від конфлікту зі своїм колишнім співробітником – судової тяганини з Мормілем через автомобільну аварію.

Як свідчить судовий реєстр, аварія за участю Морміля сталася вранці 10 вересня 2009 року на 40-му кілометрі автодороги «Кіпті-Глухів-Бачівськ». Як потім зафіксують у матеріалах кримінальної справи слідчі, через задимленість між селами Зруб-Бобрик, яку спричинило горіння торф’яників, тоді зіштовхнулися чотири автівки.

Михайло Морміль перебував за кермом Mitsubishi Lancer. Його автомобіль, рухаючись в напрямку села Бобрик, налетів на Chery, останній штовхнув «ЗАЗ», а той – автомобіль Кіа. В результаті пасажир однієї з машин отримав переломи ребер. Згодом слідчі порушили кримінальну справу за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Про травмування спини у Морміля, як про це розповідав друг загиблого, в судових матеріалах не повідомлялось. Морміль підозрював, що слідчі хочуть зробити його винним і намагався запобігти такому розвиткові подій. Протягом кількох років він домагався ознайомлення із матеріалами справи, ходом розслідування, складом слідчо-оперативної групи, даними експертиз тощо. Але йому відмовляли в МВС і в судах. Все, що вдалося з`ясувати: запис повідомлення на лінію «102» про ДТП був знищений через місяць після аварії. Згодом були знищені і висновки транспортно-трасологічних експертиз, а також лист начальника НДЕКЦ при УМВС Чернігівської області щодо неможливості імітування умов обмеженої видимості аналогічних тим, що були під час аварії. Наскільки це було важливим – важко зрозуміти. Два роки тому провадження було закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Але Морміль оскаржував це рішення і знову безуспішно вимагав матеріали розслідування. Останні судові засідання за позовами Морміля відбувались навесні та влітку цього року.

Руслан Болгов на своїй сторінці Facebook зазначив: Морміль перед смертю «хвилювався за своє життя та казав, що за ним стежать». Крім того, друг загиблого додав, що Морміль позивався до Нацполіції через скорочення у 2015 році. Підтвердити цю інформацію за допомогою сайту «Судова влада України» не вдалось. Так само, як і твердження Болгова про те, що підполковник вимагав від поліції компенсації за підірване здоров’я.

Разом з тим, звертає на себе увагу й інший факт. Як свідчать дані з судового  реєстру, Михайло Морміль наприкінці нульових працював в юрдепартаменті столичного управління Міністерства внутрішніх справ. А згодом – перейшов до Центрального управління МВС, де займався представництвом у судах. Чимала кількість цих справ була пов’язана із позовами колишніх міліцейських начальників, що вимагали поновлення на службі. Деякі з них так і не змогли повернути собі посади. 

Федір Орищук, «Главком»