Голова НАЗК розповів, як Україна полює за російською власністю за кордоном

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) допомагає ідентифікувати осіб, причетних до російської агресії проти України, а також разом з іншими відомствами займається розробкою механізму конфіскації арештованих російських активів. Про це розповів глава НАЗК Олександр Новіков у інтерв’ю «Главкому».

За словами очільника антикорупційного відомства, НАЗК разом з партнерами уже розробило механізм конфіскації російського майна в Україні. Також триває робота над концепцією міжнародного договору щодо конфіскації російських активів у світі.

«У перші дні війни до нас звернулося МЗС з проханням ідентифікувати осіб, причетних до агресії, і проти яких можуть бути застосовані санкції. Бо НАЗК на сьогодні є найбільшим аналітичним центром, де працює більше 200 аналітиків. Потім ми разом з партнерами підготували закон про конфіскацію російських активів в Україні. І вже була перша конфіскація майна російського олігарха Євтушенкова (колишній власник мобільного оператора «МТС-Україна» – «Главком»), наближеного до Путіна. У рамках цих законодавчих механізмів можна в майбутньому здійснити і відшкодування збитків.

Ми разом з Мін’юстом працювали над концепцією міжнародного договору щодо конфіскації суверенних активів Російської Федерації в світі. І останній наш військовий проєкт – це пошук колаборантів за запитом Служби безпеки», – розповів Новіков.

Очільник НАЗК розповів, що аналітики відомства за допомогою спеціального сервісу отримують багато інформації про активи підсанкційних осіб або спроби обходу санкцій.

«Якщо публічна особа працює не на державу, а на росіян, то діє в умовах конфлікту інтересів. А це відноситься безпосередньо до нашого мандата. Крім того, ми створили портал «Війна і санкції», яким користуються дипломати зі всього світу. Там є можливість повідомляти про активи підсанкційних осіб або спроби обходу санкцій. І до нас надходить навіть більше такої інформації, ніж на відповідні ресурси Європолу. Ми відновили всі свої функції, окрім перевірки фінансових звітів партій, яка зупинена ще з травня 2020 року, та проведення повних перевірок декларацій, відновлення яких зараз стає все більш актуальним», – сказав він.

Новіков також пояснив, за яким принципом НАЗК обирає потенційно підсанкційні прізвища громадян Росії та яким є механізм запровадження проти них обмежень.

«Експертами в сфері санкційної політики в межах згаданої робочої групи – і європейськими, і американськими, і українськими – була опрацьована схема накладення санкцій проти Росії. Існує чотири таких документи: йдеться про загальний план санкцій, про окремі плани санкцій в енергетиці, щодо фінансового сектору і щодо конкретних осіб. Існує десять категорій таких осіб, яких НАЗК ідентифікує і надає міністерствам закордонних справ дружніх до нас країн інформацію про них. Списки для запровадження санкцій ми передаємо в МЗС, Генпрокуратуру та СБУ», – зазначив очільник антикорупційного відомства.

Водночас Новіков з жалем зауважив, що в Україні з 24 лютого накладено чи не найменше в світі санкцій на росіян.

«Станом на 6 вересня їх було накладено лише на 294 особи (9 вересня Україною були накладені санкції ще на 606 осіб з керівництва РФ – «Главком»). Навіть Нова Зеландія у рази більше наклала», – сказав він, пояснивши таку ситуацію відсутністю спеціального органу, відповідального за накладення санкцій.

Нагадаємо, раніше керівник Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що план санкцій проти РФ виконаний на 70%, тиск на агресора має посилюватися і Росія має бути визнана державою-терористкою.

Міністр юстиції України Денис Малюська раніше висловив переконання, що західні партнери вже досягли згоди у питанні передачі Україні золотовалютних резервів РФ, які наразі заморожені у країнах G7. Однак для цього потрібно розробити спеціальний юридичний механізм.

Також міністр юстиції Малюська заявив, що Україна вимагатиме від Росії виплатити щонайменше $300 млрд репарацій за збитки, які були завдані внаслідок російського вторгнення.