Олександр Корнієнко: Виганяти Разумкова прямо зараз не треба

інтерв'ю
 - Олександр Корнієнко: Виганяти Разумкова прямо зараз не треба
Олександр Корнієнко

«Об’єднання Разумкова не голосує разом зі «Слугою» в половині випадків»

Верховна Рада, мабуть, раніше за всю країну пішла на новорічні канікули, які триватимуть більше місяця. Депутати «вольовим рішенням» самі продовжили собі відпустку, і принаймні пленарних засідань до 25 січня в календарному плані шостої сесії не заплановано. В новий рік парламент входить із оновленим складом президії. Якщо в серпні шосту сесію відкривав голова Верховної Ради Дмитро Разумков, то тепер його серед трійки керівників парламенту нема. Після скандального усунення «слугами народу» свого колишнього соратника, головне місце в Раді посів перший віцеспікер Руслан Стефанчук, а в президії з’явилося нове обличчя – на місце, яке звільнив Стефанчук, монобільшість делегувала голову партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка. Саме він робив «викривальну» промову перед звільненням Разумкова, під час якої перерахував всі його гріхи.

Корнієнко зустрічає журналістів «Главкома» у своєму новому кабінеті. Проте якщо попередній господар Стефанчук спілкувався з нами за закиданим купами паперу робочим столом, то його наступник запросив за порожній стіл в глибині кабінету.

Перший віцеспікер на новій посаді перебуває вже два місяці. Він розповідає про те, що його вразило на новій посаді, чим Стефанчук кращий за Разумкова, що робити зі «слугами», які перебігають в новий проєкт та оцінює останні рейтинги пропрезидентської сили.

«Наш рейтинг, на жаль, не збільшився, але тримається навколо 20%»

Ви раніше казали, що зможете суміщати посади голови партії та першого віцеспікера. Але сталося інакше. Відчули, що не потягнете?

Коли ти з сесійної зали дивишся на президію, – це одне, а з президії бачиш залу з іншого боку. Навіть виступ президента я був вимушений дивитись фактично зі спини. І з мого кабінету все має інший вигляд, ніж з зали. З завданнями голови партії це важко перетинається, якщо казати про реальне партійне будівництво. Особливо коли на підході вибори.

І що ж ви вже такого побачили нового, окрім спини президента?

Побачив, що парламентські процеси далекі від ідеальності. Багато часу витрачається на всілякі наради та узгодження. Багато зусиль забирають наші політичні процеси, пов’язані з пошуком консенсусу в Раді. Голова партії, насправді, більше часу має проводити в регіонах, мені просто не було б коли цим займатися.

Чому саме Олена Шуляк стала вашою заміною? Кажуть, її активно просувало будівельне лобі. Що, на вашу думку, їй треба робити, аби підвищити ефективність партії? Які основні «дірки» ви їй лишили у спадок?

Не знаю щодо лобі, але ж вона, дійсно, з будівельної сфери (сміється). Буде займатися партійним будівництвом. Щодо «дірок», то я б їх поділив на дві великі групи. Одна група – це те, що нам закидають опоненти, і на 90% з цього я б не реагував. Але є реально те, що ми не змогли чи не встигли зробити, зокрема через обмеження, бо використання державного фінансування дуже серйозно регулюється НАЗК. Якщо конкретні наводити приклади – дійсно, у нас не дуже багато людей в партії, близько тисячі. Дехто вважає, що це є проблемою, а ми не впевнені, що це так. Наприклад, в партії «Батьківщина» багато членів, але результат на місцевих виборах вони показали менший за наш. Інше питання – що треба вибудовувати зв'язок між місцевими депутатами та партією, від якої вони обрані. Бо зараз ці депутати не зобов’язані партії майже нічого. Є питання організаційно-правові, але вони вирішуються. Ми, до речі, єдина парламентська партія, яка здала фінансовий звіт за третій квартал 2020-го. Більше ніхто не здавав.

Як вам останні партійні та президентські рейтинги. «ЄС» різко погнала вгору, обігнавши «слуг», ОПЗЖ так само різко здала. Наскільки вони є релевантними?

Так КМІС в останньому дослідженні прямо написав, що у нас такі само рейтинги, як і рік тому. Хоча я вважаю КМІС ангажованим саме тією політсилою, яка нас «обігнала». Наш рейтинг, на жаль, не збільшився, але тримається навколо 20%. «ЄС» вже протягом тривалого часу намагається маніпулювати навколо похибки і казати, що вони дуже зростають. Але це все в межах похибки. У них рейтинг, насправді, теж не зростає фантастично та й ні в кого не зростає. Падіння нашого рейтингу за два роки поки конвертувалося лише в невеликий ріст другого ешелону, і ці цифри розповсюджуються поміж силами Гройсмана, Смешка та іншими. Зараз до цього ешелону долучився наш колишній побратим Дмитро Разумков. У нього є певний президентський рейтинг, як ми бачимо (6–7%), але от про його партію поки не можна сказати, що вона всюди проходить на всіх парах. Його активність по країні, набір волонтерів спрямовані на те, щоб хоча б не втратити той стартовий запал, який він отримав через спікеріаду.

Чи Стефанчук краще справляється з контролем над парламентом, ніж Разумков? Чи він більше дослухається до фракції? Чи змінилися темпи прийняття законопроєктів, якими ви дорікали колишнього спікеру?

Ну, по-перше, порядок денний став більш справедливим. На попередній погоджувальній раді виступав голова транспортного комітету Юрій Кісєль, який подякував спікеру, що, нарешті проєкти його комітету потрапляють до порядку денного. А раніше не потрапляли. Більше того, до порядку денного стали потрапляти «важкі» закони, які Разумкову не подобались, – це й третя черга земельної реформи, до якої було всього двісті правок, це й закон про адмінпроцедури, який європейські партнери чекали вже рік, той же самий всім відомий податковий 5600. Тобто ті проєкти, що раніше не рухались, зараз рухаються. І виявилось, що їх можна швидко голосувати, зокрема, за допомогою спецпроцедури. Змінюється комунікаційний напрямок – ми перезапускаємо телеканал «Рада». Тобто частина з того, чим ми дорікали Дмитру Олександровичу, виправляється саме з точки зору організації роботи Ради.

Проте Разумкова дуже любила опозиція, до якої він, на думку монобільшості, аж надто дослухався. Як нове керівництво Ради вибудовує стосунки з меншістю?

Руслан Стефанчук точно проводить більше часу з опозицією, ніж останнім часом проводив Разумков. Але в загальній розмові, а не тет-а-тет, бо з кабінету Разумкова, наприклад, не вилазив Петро Олексійович. Стефанчук збирає фракції і вислуховує, чого вони хочуть: починаючи від порядку денного і аж до побутових потреб – зокрема, їдальня, черги в туалет, парковка і таке інше.

Ми намагаємось враховувати законопроєкти опозиції. Були вже випадки, коли ми голосували за проєкти ОПЗЖ, «Голосу» та інших опозиціонерів.


Олександр Корнієнко: Державна служба передбачає таке, знаєте, неспішне життя, а зараз швидкості змінилися
Олександр Корнієнко: Державна служба передбачає таке, знаєте, неспішне життя, а зараз швидкості змінилися

«Слуга народу» зайняла спостережну позицію щодо Разумкова»

Ми бачимо зараз, що в міжфракційне об’єднання до Разумкова стікається все більше ваших депутатів, навіть ті, хто голосував за його відставку. Вже оформлена ГО «Команда Разумкова» і він фактично зараз збирає свій «бойовий загін» для майбутніх виборів. Чи збираєтесь ви цьому протидіяти?

На мою думку, протидіяти ми ніяк не повинні. Але депутатам, які роблять такі переходи, особливо тим, хто виходить з фракції, треба собі добре змоделювати, як до цього будуть ставитись виборці на наступних виборах. Навіть при тих рейтингах, які зараз малюють партії Разумкова при тій виборчій системі з відкритими списками, він матиме максимум 40 місць. Чи всі помістяться в цю рукавичку? Є ж ще люди, що до нього наближені, будуть люди в регіонах, представники спонсорів… Я б на місці цих депутатів не будував ілюзій, що вони таким чином збережуться в парламенті, якщо терміново вийти зі «слуг» і пристати до МФО Разумкова.

Фракція, до якої я, до речі, зараз не належу, зайняла спостережну позицію. Голова фракції сказав, що будуть дивитися, як вони голосують, але я з президії вже бачу, що це об’єднання не голосує разом зі «Слугою» в половині випадків. На мою думку, виключати їх не треба прямо зараз, але треба думати, як показувати виборцям, що це – несправжні «слуги».

Раніше йшли розмови, що «слуги» збираються позбавити колишнього соратника мандата, але зараз від цієї ідеї відмовилися. Чи вона досі на столі?

Вона, мені здається, відійшла на другий план, коли проаналізували всі юридичні та політичні складові.

А поки він методично буде «пилососити» вашу фракцію. Скільки депутатів, за вашими прогнозами, ще може піти?

Я сподіваюся, що небагато, але вже і на останньому тижні хтось долучився. До речі, хоча Разумков сказав, що Любов Шпак до нього долучилася, сама вона ніде про це не повідомила. Знаю, що тривають спроби частину депутатів афілювати. Вже пішов мережевий маркетинг, коли діючі учасники об’єднання пропонують іншим депутатам.

«Приведи друга».

Так, і отримай бонус (посміхається). Але сподіваюся, що депутати не будуть забувати, від якої політичної сили вони обирались. Це все-таки була не партія Разумкова, а партія Зеленського.

Є конспіративна історія, що за проєктом Разумкова, насправді, стоїть Банкова, яка таким чином хоче підібрати електорат, який з різних причин розчарувався в Зеленському.

Це дуже конспіративна теорія, я б на неї не ставив. Ті емоції, які ми один одному в цьому процесі принесли, навряд чи роблять такий сценарій можливим.

«Ми не будемо ходити до Шустера, доки там відбуваються маніпуляції»

Члени «Вільнюської групи» з легендарного фото можуть об’єднатися ближче до виборів?


В мережі довго обговорювали фото з дня народження телеведучого Савіка Шустера, яке запостив у себе в «фейсбуці» Арсен Аваков
В мережі довго обговорювали фото з дня народження телеведучого Савіка Шустера, яке запостив у себе в «фейсбуці» Арсен Аваков

Ну, після того, як я дав інформацію, що формується новий блок, вони всі вийшли і сказали, що нема жодного блоку і кожен з них працює по своїй лінії. Думаю, може об’єднатися частина з них, бо коли є потужний модератор в особі олігархічних сил, то він може змусити об’єднатися кого завгодно з ким завгодно. Просто хотів би нагадати про такий кейс як «Канівська четвірка», коли у них не дуже вийшло. Ще був свого часу такий проєкт «Наша Україна – Народна самооборона», вони навіть пройшли до парламенту, але далі розбіглись по інших силах і наразі таких партій не існує…

От пан Смешко на одному з ефірів заявляв, що він – консерватор. Коли в Україні хтось визначає себе ідеологічно, це вже нормально.

От ви довго мучилися з ідеологією.

Тепер пані Олена буде цим процесом опікуватись. Разумков сказав, що він – теж консерватор, тільки молодий оновлений. Може, їм зі Смешком доцільно було б створити блок і разом попрацювати над консервативним електоратом. А от як поруч із консерваторами буде більш ліберальний Гройсман…

Та він давно вже ближче до консерваторів.

Так, але, зараз, думаю, це більше вигідно політично. Місце сидіння визначає точку зору. Але його та Яценюка прив’язати до консерваторів буде складніше. Інший напрям, який будуть точно пропрацьовувати олігархічні структури, – це залучення несистемних політиків, на яких є запит в суспільстві. Наразі цей запит трохи відкорегований: ці несистемні політики мають бути досвідченими. Мабуть, під цей образ підпадає один досвідчений лікар, який молодим мамам як молодий політик розповідає, що він «лоханувся» з Зеленським. Мабуть, під цей образ підпадає один досвідчений телеведучий, який записав інтерв’ю з усім світом, але він постійно повторює, що не є політиком, а просто повз проходив. Їх теж можуть інтегрувати потім в ці блоки. І це я назвав тільки «топових» фігур, а якщо уважно подивитися телешоу, то це, наприклад, і ексгенпрокурор Святослав Піскун, який тепер знову «новий», плеяда вихідців з уряду Гройсмана, низка проросійських експертів…

Ахметову вистачить на них всіх грошей?

А гроші і не потрібні, коли в тебе є медіаресурс. У порівнянні з «медійкою» робота в «полі» набагато менше коштує на виборах.

Влада розглядає варіанти повернення на шоу Шустера?

Ми не будемо туди ходити, доки там відбуваються маніпуляції, а наразі вони присутні постійно.

Коли завершиться конфлікт влади з Ахметовим?

Коли бізнесмени будуть жити за правилами. «Закон про медіа» знову став актуальним, так само є законопроєкт про Антимонопольний комітет, який підтримали наші міжнародні партнери. На другому читанні є законопроєкт про корпоративне управління, Антикорупційна стратегія – багато чого з плану щодо боротьби з олігархами, який уряд нещодавно затвердив.

«Поки незрозуміло, чи є 226 голосів на зміну виборчої системи. Але ця тема буде мусуватися в парламенті»

Ходять чутки про те, що «слуги», враховуючи успішні для себе результати довиборів, цілком можуть повернути мажоритарку ближче до виборів. І багато депутатів за це виступають. Наскільки цей сценарій є реальним?

В парламенті є різні групи та субкультури. Є такі, що виступають за повернення мажоритарки, – це мажоритарники. Це логічно, бо вони працювали на своїх округах не один рік, багато з них вже в парламенті не перше скликання. Вони розуміють цю систему, і найголовніше, що люди на місцях їх підтримують. Нині чинна система важка для пояснення людям. Є списочники, які ні на яку територію не висадяться і нічого там особливо не зроблять, але вони теж корисні країні, багато з них є головами комітетів. Хтось каже, що давайте цю сторінку перевертати і рухатися до повністю закритих списків, які формуватиме партія. Якщо це в купі проаналізувати, то поки незрозуміло, чи є 226 голосів на якусь зміну виборчої системи. Зрозуміло, що ця тема буде мусуватися в парламенті. Я особисто буду виступати, аби ми залишалися як мінімум в межах чинного Виборчого кодексу. Але якщо буде запроваджуватися нова система – аби вона діяла лише одного разу на наступних виборах і суспільству було пояснено, чому ми так вирішили.

Чому депутати обережно ставляться до відкритих списків? Місцеві вибори показали деякі речі, які будуть не дуже корисними в масштабах країни. В маленьких обсягах це, можливо, не дуже важливо, а от в масштабах країни буде багато визначати. Дуже важко буде виграти вибори, якщо в тебе нема ресурсів. Виборча квота може складати 20 та навіть 30 тисяч голосів. Тому вибори виграють тільки ті люди, у яких є ресурси, або вони знають, де їх взяти. На місцевих виборах в різні ради потрапили люди, пов’язані з різними місцевими елітами і це проявляється при голосуваннях. Але на загальнонаціональному рівні – це зовсім інший масштаб лиха.

Ще один момент – внутрішньопартійна конкуренція. Давайте поставимо собі питання: чи українське суспільство готове до системи виборів із такою конкуренцією? Це якраз продемонстрували місцеві вибори, коли кандидати від одної партії в одному окрузі різали один одному намети, плакати палили. Якщо ми таке отримаємо в межах країни, то вибори, які б мали людей об’єднувати, ще більше їх роз’єднають.

Йдуть розмови не тільки про повернення мажоритарки, але й про проведення парламентських виборів раніше за президентські. Технічно це все можна обґрунтувати. Ця ідея може вистрілити?

Її неможливо реалізувати, окрім як роз’ясненням Конституційного суду. Не роз’яснень, ні депутатських звернень ми не бачимо. Побачимо, чи буде це звернення та, власне, в якому стані буде Конституційний суд.

Чи ця рокіровка вам може допомогти?

Нічого особливого не дасть, бо це близькі в часі процеси. Якщо парламентська кампанія і буде раніше, вона все одно буде президентською і на чолі списків підуть майбутні кандидати в президенти.

Чому знову відкладено розгляд закону про столицю?

Там є технологічно-законодавчий момент. Спочатку потрібно прийняти закон про місцеві державні адміністрації, який змінює фокус роботи КМДА, і, коли він вступить в силу, можна починати розгляд закону про столицю.


Перший віцеспікер Олександр Корнієнко тримає в новому кабінеті телефон та колекцію вініла
Перший віцеспікер Олександр Корнієнко тримає в новому кабінеті телефон та колекцію вініла

«Я – не правник, а більше організатор, а в душі трохи бунтар»

Коли чутки, що Разумковим незадоволені, лише ходили, Стефанчук запевняв, що його не хвилює посада спікера, а в результаті він її без проблем посів. Ви до спікерства потенційно готові?

Ні-ні. Кожен має займатися тим, що у нього краще виходить. У нас чомусь спікери завжди вирішували, що вони є ледь не першими особами в державі. Це викликало надмірну політизацію самої цієї посади. Гройсман таким страждав, Разумков таким страждав – впевнений, що Руслан Олексійович Стефанчук не страждатиме. Думаю, спікер має бути насамперед модератором і куратором саме законодавчої функції парламенту, а не контрольної, як всі спікери-політики вважали. Уряд мають контролювати профільні комітети, депутати можуть робити запити, є година запитань до уряду, яка наразі дуже погано виглядає і я буду ініціюватизміну її формату.

І Стефанчук як лідер законотворчої функції якраз на своєму місці. Я – не правник, а більше організатор, а в душі трохи бунтар, що дозволяє долучатись до різних реформ. У нас із командою з Ради і Мінрегіону трохи вийшло із децентралізацію. Тепер у фокусі реформа парламенту, зокрема, апарату.

Що збираєтесь реформувати в парламенті в першу чергу?

Державна служба передбачає таке, знаєте, неспішне життя, а зараз швидкості змінилися. Наприклад, у нас апарат не діджиталізований в плані внутрішньої роботи. Те, що є в усіх великих компаніях, – наприклад, система внутрішнього обліку співробітників, постановки завдань, тобто якісь банальні речі – в апараті нема. Все відбувається на дорученнях.

Звичайно, обговорюємо і давню ідею закону про парламентську службу, аби працівники нашого апарату отримували більше гарантій, можливостей просуватися по службі.

Онлайн-голосування нардепів, яке раніше анонсував Стефанчук, вважаєте реальним?

Зараз обговорюємо все-таки можливість для його застосування у Раді. Я не бачу тут якихось конституційних перепон. Будемо над цим працювати і в рамках змін до регламенту, і, можливо, інтенсивніше. Найближчим часом будуть новини з цього приводу.

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Олександр Корнієнко: Виганяти Разумкова прямо зараз не треба