Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Як Рада підставила Радбез ООН

    воєнний стан
    • Павло Вуєць Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <span>Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час позачергового засідання, 26 листопада 2018 року</span> - Як Рада підставила Радбез ООН
    Голова Верховної Ради Андрій Парубій під час позачергового засідання, 26 листопада 2018 року
    Фото: РБК-Україна

    Призидент вирішив провести бліцкригом операцію «Воєнний стан»

    Верховна Рада на своєму позачерговому засіданні ввела в дію указ президента про введення в Україні воєнного стану терміном на один місяць. Приводом для цього стала атака трьох українських кораблів у Керченській протоці, яку 25 листопада здійснив спецназ ФСБ РФ, та в результаті якої захопив три українські кораблі і 23 членів екіпажу. Як повідомив постпред України Володимир Єльченко на засіданні Радбезу ООН, шестеро українських моряків поранено, з них троє отримали дуже важкі травми. Один моряк знаходиться у критичному стані.

    Бліцкриг

    Операцію «Воєнний стан» Порошенко вирішив провести бліцкригом. Сьогодні вночі зявилось рішення РНБО з цього приводу і вже о четвертій вечора планувалось, аби Рада підтримала відповідний президентський указ. Розрахунок полягав в тому, щоб рішення було прийнято одночасно з проведенням Радбезу ООН, який також був екстрено скликаний через події в Керченській протоці і проходив паралельно. Проте з самого початку відбулася заминка: фракції Радикальної партії та «Батьківщини» вимагали перерви задля зустрічі з президентом, аби почути від нього аргументи. Ляшко і Ко заблокували президію і спікер Андрій Парубій оголосив перерву на десять хвилин, яка затягнулась на три години, коли Радбез ООН вже завершився без прийняття будь-яких рішень. За цей час Порошенко встиг поїхати з Ради і повернутися до неї.


    Воєнний стан вводиться в таких областях: Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, а також внутрішні води Азово-Керченської акваторії (фото прес-служби президента)
    Воєнний стан вводиться в таких областях: Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, а також внутрішні води Азово-Керченської акваторії (фото прес-служби президента)

    Коли засідання відновилося, пристрасті вирували ще ті. Ляшко і Тимошенко перераховували, скільки обмежень вводиться під час запровадження воєнного стану, Олександр Вілкул з Опоблоку звинувачував Порошенка в узурпації влади. Перший віце-спікер Ірина Геращенко відбила всі стріли, що летіли на адресу президента своїм запальним виступом, почавши з прізвищ поранених росіянами українських моряків: «Сьогодні, коли три години лідери фракцій скандували і кричали в кабінеті голови ВР, ви думаєте, вони оці прізвища називали? Ні, вони говорили «вибори-вибори». А в цей час у Нью-Йорку йшло засідання Радбезу ООН, і єдина людина, яка там казала «вибори-вибори» – це представник Росії в ООН. Так ось, Москві ми хочемо передати: «Вибори в Україні робитиме український народ, а не Москва».



    Депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко під час цього виступу обізвав першого віце-спікера Ірину Геращенко «підстілкою», що та сприйняла дуже емоційно і в результаті Власенка змусили вибачитись. Але вже після позитивного голосування за воєнний стан. Для отримання 276 голосів Порошенку прийшлося піти на певні компроміси з залом.


    Блокування президії Верховної Ради України (фото: Reuters)
    Блокування президії Верховної Ради України (фото: Reuters)

    Що прийняли депутати

    В преамбулі указу йдеться, що воєнний стан запроваджується через напад Росії на кораблі ВМС України в Керченській протоці та наявну загрозу широкомасштабного вторгнення в Україну. Спочатку Порошенко пропонував ввести воєнний стан на два місяці. Таким чином цей режим «чіпляв» частину виборчої кампанії, яка має стартувати 31 грудня, в чому побачили бажання президента продовжити свою каденцію. Втім згодом Порошенко дав задню і запропонував нардепам ввести воєнний стан на 30 днів, аби дата виборів лишилась незмінною – 31 березня 2019 року. Особливий правовий режим глава держави запропонував ввести з 9 ранку 28 листопада. Порошенко наголосив, що скоротив термін дії воєнного стану, аби той жодним днем не накладавсяна початок виборчої кампанії і таким чином були прибрані приводи для спекуляцій. Також сьогодні ж парламент проголосував постанову про проведення президентських виборів 31 березня 2019 року.





    Президент своїм указом доручає військовому командуванню разом із Міністерством зовнішніх справ та іншими органами влади здійснювати заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України. Кабмін, згідно указу президента, має ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану та забезпечити Збройні Сили всім необхідним. Державній службі з надзвичайних ситуацій доручається привести в повну готовність об’єкти системи цивільного захисту. Органам місцевого самоврядування – утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню. Міністерство закордонних справ має забезпечити інформування Генсека ООН та офіційних осіб іноземних держав про введення в Україні воєнного стану і пов’язаних з ним обмежень прав і свобод.

    Багато нардепів дивувались, чому воєнний стан має вводитися на всій території країни, а не в окремих областях. В кінцевому варіанті президентського указу воєнний стан вводиться лише в десяти областях – тих, що межують з Росією, придністровською ділянкою україно-молдавського кордону та морською акваторією. Це Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Луганська, Донецька, Сумська, Харківська, Чернігівська та Вінницька області. Порошенко під стенограму уточнив, що скористається особливим станом тільки в разі наземної операції російських військ, які сконцентровані біля українського кордону у величезній кількості.

    Згідно закону «Про правовий режим воєнного стану», цей правовий режим передбачає тимчасове обмеження конституційних прав і свобод громадян, зокрема, недоторканності житла, таємниці листування, телефонних розмов, свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, проведення мітингів, володіння і розпорядження своєю власністю, яку можуть «націоналізувати» для потреб держави, тощо. Великі дискусії викликав третій пункт указу щодо можливого обмеження конституційних прав громадян на час дії воєнного стану, визначених статтями Основного закону № 30–34, 38, 39, 41–44 та 53. Хоча глава держави неодноразово наголошував, що не збирається запроваджувати жодних обмежень прав громадян, указ свідчить про інше. Тож тут Порошенко на поступки не пішов, бо вся суть воєнного стану – це наділення військових більшими повноваженнями за рахунок цивільних. Президент пообіцяв, що рішення про воєнний стан не означатиме миттєвої мобілізації, проте буде «проведена відповідна робота з резервом першої черги».


    Позачергове засыдання Верховноъ Ради, 26 листопада 2018 року (фото пре-служби президента)
    Позачергове засідання Верховної Ради, 26 листопада 2018 року (фото пре-служби президента)

    Загроза Томосу?

    Це – перший випадок в історії України, коли було введено воєнний стан, тому як саме він працюватиме, спрогнозувати важко. Нагадаємо, що президент має право припинити його дію в будь-який момент, а от для його пролонгації знову знадобиться воля парламенту. На яку напередодні новорічних свят надії буде мало. Щоправда, ніхто так і не почув, що саме має змінитися в агресивній поведінці Росії за місяць, щоб можна було оцінити, наскільки досвід воєнного стану виявився позитивним.

    Показово, що рішення про запровадження воєнного стану відбулося якраз перед синодом, який має пройти в Константинополі і на якому має вирішуватись питання надання автокефалії  Українській церкві. За нашими даними, з Фанару почали поступати сигнали, що воєнний стан може загальмувати процес отримання Томосу. 

    Павло Вуєць, Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ