Закон про люстрацію: завтра Конституційний суд заслухає Малюську і Денісову
Велика палата Конституційного суду вирішила з'ясувати додаткові обставини щодо застосування закону про люстрацію в Україні
Велика палата Конституційного суду України під час слухань у справі стосовно конституційності закону «Про очищення влади» 23 червня заслухає ініціаторів подання, а також міністра юстиції, представників президента і парламенту та уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Відповідна інформація оприлюднена на сайті суду.
Зазначається, що під час розгляду цієї справи у закритій частині Велика палата Конституційного суду вирішила з'ясувати додаткові обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.
«Ухвалою від 12 березня 2020 року з метою забезпечення повноти розгляду справи поновлено розгляд цієї справи на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження за участю представників суб'єктів права на конституційні подання, Верховної Ради України, Президента України, а також із залученням міністра юстиції, заступника міністра юстиції - Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини», - йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон про очищення влади (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.
Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.
Зокрема, суд одностайно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.
Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.
Таким чином, на думку ЄСПЛ, закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.
17 червня міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що Мін'юст на виконання рішення ЄСПЛ розробив зміни до закону «Про очищення влади» і підготувався до виплат особам, які виграли відповідну скаргу в ЄСПЛ.
Коментарі — 0