Арестович написав пост про «хороших русскіх» та втрапив у новий скандал
Через новий допис Олексія Арестовича розгорівся скандал у соцмережах
Радник Офісу президента Олексій Арестович нецензурно вилаявся на адресу українців, які критикували його за участь у заходах, організованих російським опозиційним політиком Іллею Пономарьовим. Відповідний допис з'явився на сторінці Арестовича у Facebook.
«Вчора я із справжнім задоволенням наголошував – наскільки мудрий наш народ – спостерігаючи за реакцією «патріотичної спільноти» на створення Політичного центру російської бойової опозиції режиму Путіна на чолі з Іллею Пономарьовим.
Я раніше не до кінця розумів, як можна бути безголовим і вузьколобим одночасно… Реакція там проста: не треба нам тут опозиції Путіну, валіть у РФ, а ми тут закриємось, на Батьківщині, будемо любити один одного та пишатися», – написав Арестович, нецензурно звернувшись до деяких «волонтерів, активістів, патріотів».
Радник президентського офісу наголосив, що створення в Україні «Політичного центру бойової опозиції Путіну» – це вплив України на Росію. Він переконаний, що від такої можливості не потрібно відмовлятися.
«Свого часу Скоропадський посоромився витерти чоботи об цю публіку. В результаті ми отримали тут київське ЧК, а трохи згодом – Голодомор. Могли стати Фінляндією. Стали республікою СРСР. Сьогодні ми маємо путінське вторгнення, тому що Україну труїть і позбавляє реальної сили та впливу саме це стадо – дрібне, хутірське стадо, яке намагається втекти від реальності під приводом «патріотизму». Вони вирішили, що вони тут – монополія на патріотизм. Що вони мають право визначати – що є патріотизм і яким він має бути. Ідіоти, закінчені ідіоти», – йдеться у дописі.
Арестович також розкритикував ідею закрити музей Михайла Булгакова у Києві. Він переконаний, що закриття музею також забере в України «часточку впливу» на РФ. Висловився він і проти заборони російської мови в Україні.
«Зняти табличку з Булгаковим – це відщипнути у себе частину впливу. Закрити музей Булгакова – це відірвати від себе шматок впливу. Відмовитися від російської методом тотальних заборон – це втрачати вплив на головного нашого ворога», – заявив радник Офісу президента.
«Мені потрібна Україна, яка грає через усю шахівницю. Впливає на Москву, Владивосток, Пекін, Вашингтон та марсіанське поселення Маска. І тільки так підніметься та реалізується українська культура. Тільки так українська мова стане модною – і досліджуваною. Тільки так нам захочуть наслідувати. Ізоляції не наслідують. Наслідують силу … Ізоляція від росіян – це російська армія в Ірпені. Робота з росіянами – це українська присутність у Кремлі», – заявив Арестович.
Цей допис викликав бурхливу реакцію серед користувачів соцмереж. Багато хто висловив своє незадоволення манерою спілкування представника Офісу президента. Також коментатори не згодні з позицією Арестовича, що діяльність російської опозиції в Україні є способом «впливу на Кремль».
Як відомо, Олексій Арестович уже неодноразово ставав фігурантом скандалів через свої висловлювання. Так, на одному із ефірів у російського адвоката Марка Фейгіна заявив, що «в Україні багато хто хоче збудувати велику країну з маленькою культурою», яка підходить для «маленької моноетнічної держави типу Угорщини», але Україна – велика і полікультурна країна.
Також радник Офісу президента Олексій Арестович 23 серпня, на День Державного Прапора у соцмережах опублікував світлину закривавленого українського прапора із підписом: «Чому ніхто не каже на цей прапор «перевзувся»?», чим викликав обурення серед українців.
Нагадаємо, 31 серпня в Ірпені на Київщині відбулося підписання декларації про співпрацю «Російського добровольчого корпусу», легіону «Свобода Росії» та «Національної республіканської армії». Ці організації заявляють, що ведуть збройний опір режиму Володимира Путіна. Організації також домовилися також створити політичний центр, мета якого – представляти їхні інтереси перед органами державної влади різних країн та організовувати спільну інформаційну політику. Керуватиме центром колишній депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов.
Коментарі — 0