Хвилина мовчання: згадаймо багатодітного батька Андрія Божека, який загинув на Донеччині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Божека.

Андрій Вікторович Божек народився 13 грудня 1988 року на Буковині у сім'ї Лідії Василівни та Віктора Миколайовича Божеків. Навчався у Зарожанській школі, потім проходив службу в армії, після якої працював в органах внутрішніх справ.

У 2015 році познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ганною, вже восени 2018-го в їх сім'ї народився син Максим, який став третьою дитиною. Для того, щоб діти нічого не потребували, чоловік працював з ранку до ночі – всі, хто його знав, розповідають, що у нього були просто «золоті руки».

Після повномасштабного вторгнення Андрій не міг спокійно жити після того, як дізнався про загиблих мирних українців, зокрема дітей. Лише через два дні після цього чоловік вирішив піти на війну, щоб зупинити росіян, не дати їм дійти і до його будинку, хоча міг отримати відстрочку – він виховував трьох неповнолітніх дітей.

Ганна згадує слова чоловіка: «Треба йти воювати, бо всі відсиджуватися тут не можуть. Потрібно бити ворога там, на сході та півдні, щоб окупанти не прийшли до нас, щоб захистити наших дітей від тих нелюдів, які безжально вбивають та ґвалтують, не зважаючи ні на що. Ще місяць і його б пустили у відпустку додому. Ми дуже сумували… Як пояснити тепер нашому маленькому синочку, що тато ніколи не приїде? Дитина ще сподівається, запитує, коли повернеться батько».

28 лютого 2022 року Андрія зарахували до особового складу військової частини А1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Нацгвардії України. Він захищав Україну на східному напрямку, де були одні з найзапекліших боїв, а побратими згадують його теплими словами.

Андрій Божек загинув 16 липня 2022 року у місті Покровськ Донецької області внаслідок бойових дій у віці лише 33 років. Героя поховали 20 липня у рідному селі Зарожани, у нього залишилися батьки, брат, дружина та діти.

Заступник Недобоївського сільського голови Микола Паур зазначив: «Андрій Вікторович Божек віддав найдорожче – своє життя. Війна забрала сина, чоловіка, батька, брата. Дуже боляче… Уся наша Недобоївська територіальна громада сумує. У цей важкий для України час схиляємо голови в глибокій скорботі. Слава та вічна пам’ять відважному синові Буковини!»

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.