Конституційний суд продовжить розгляд закону про люстрацію на наступних засіданнях

Конституційний Суд продовжить розглядати подання стосовно конституційності закону «Про очищення влади» на наступних засіданнях. Про це повідомили Укрінформ у пресслужбі суду.

«Велика палата Конституційного Суду під час закритого засідання розглянула подання стосовно конституційності закону «Про очищення влади». Розгляд цієї справи буде продовжено під час наступних засідань», - сказали у пресслужбі.

Нагадаємо, сьогодні 3 березня, Конституційний суд продовжив розгляд закону про люстрацію.

Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон «Про очищення влади» (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України «Про очищення влади», перебувають 893 особи.

Як повідомлялося, Європейський суд з прав людини 24 лютого вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Як відомо, у середині січня Україна оскаржила рішення Європейського суду з прав людини, який визнав норми закону «Про очищення влади» порушенням Конвенції про захист прав людини.

Нагадаємо, 17 жовтня 2019 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення щодо закону про люстрацію. У ньому йшлося, що український закон «Про очищення влади» порушив права українських чиновників.

Суд вирішив, що закон застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі обіймання посад у Комуністичній партії до 1991 року.

На думку суду, зазначений закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента.