Конституційний суд – мінне поле президента Зеленського

Конституційний суд (КС) поступово стає перешкодою для системи влади Володимира Зеленського. Останнє рішення КС, який визнав ліквідацію Верховного суду України неконституційною, додало головного болю команді глави держави. Тепер вона шукає вихід із чергової правової колізії. КС зазначив, що судді Верховного суду України повинні продовжувати здійснювати свої повноваження як судді новоствореного Верховного суду.

Раніше КС вже «забракував» кілька законопроєктів, ініційованих Банковою. Зокрема, про призначення Верховною Радою уповноважених за виконанням законів та позбавлення депутатів мандатів за кнопкодавство та прогули. Також суд остаточно позбавив президента права призначати голів Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро, бо такі його повноваження порушують баланс влади.

Із застереженнями конституційні судді поставилися і до президентської ініціативи щодо скорочення кількості депутатів із 450 до 300 та закріплення пропорційної виборчої системи в Конституції. На їхню думку, вносити цю норму до Основного закону немає сенсу. Хоча, наприклад, у Конституції не так давно був виписаний курс у ЄС та НАТО, тож свій норов судді проявили навіть у не надто принциповому питанні. У Зеленського досить нервово відреагували, мовляв, давати застереження цей суд не має права. При цьому рішення КС є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Проміжний висновок: орган із такими повноваженнями взагалі може поставити хрест на всіх президентських ініціативах. Наприклад, на децентралізації, яка також потребує внесення змін до Конституції. Широку пропагандистську кампанію влада вже почала, але чи дозволить суд утілити все заплановане?

Конституційний суд – один із державних органів, який комплектувався взагалі без участі нинішньої влади. Його судді призначалися ще за минулого президента, а, наприклад, нинішній голова КС Олександр Тупицький взагалі потрапив туди ще за квотою президента Віктора Януковича. Тож жодних зобов’язань перед «Зе-командою» судді не мають. Водночас варто згадати, що суд влітку минулого року підіграв новому президентові у справі розпуску парламенту, фактично ставши на його бік. А тепер закусив вудила.

Які конституційні подання нині перебувають на розгляді, і щодо яких із них КС може дати негативний висновок?

Земля, мова, віра…

Групи приблизно по 50 депутатів оскаржують кілька ухвалених Верховною Радою законів. Колишні депутати Опозиційного блоку, багатьох із яких вже немає в парламенті, вимагають від суду скасувати закон про державну мову через порушення процедури під час його ухвалення. Вони ж оскаржують конституційність закону про перейменування Української православної церкви Московського патріархату. «Правонаступники» Опоблоку з «Опозиційної платформи – За життя» вимагають визнати неконституційним закон про зняття депутатської недоторканості, який був ухвалений вже цією Радою. «Батьківщина» та ті, хто їй співчуває, оскаржують ще не ухвалений законопроєкт про ринок землі (суть – його не можна ухвалювати без референдуму). Ця ж фракція просить визнати неконституційним закон про скасування переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.

Одне з найрезонансніших звернень, яке чекає на вердикт уже кілька років, стосується визнання неконституційним закону «Про очищення влади» – йдеться про ту саму люстрацію. За часів президентства Порошенка суд явно не хотів із політичних причин оголошувати рішення (хоча його проєкти з’являлися у ЗМІ). Однак тепер є рішення Європейського суду з прав людини, який констатував значні порушення в законі Конвенції з прав людини. В українському уряді вже анонсували перегляд закону з урахуванням рішення ЄСПЛ, тож свою лепту раптово може внести й КС, який нарешті розродиться вердиктом.

«На моїй пам’яті це вперше, коли суд так масово визнає неконституційними законопроєкти про внесення змін до Конституції, а до тих, що визнає конституційними, пише застереження, – каже ексголова КС Станіслав Шевчук. – З семи законопроєктів, що подані президентом на розгляд суду у вересні, тільки два визнані конституційними без застережень. За регламентом Верховної Ради, якщо є застереження, законопроєкт треба відправляти на нове коло. Звичайно, політикам це не подобається і свідчить або про якість підготовки проєктів, або про інші фактори».

Шевчука було звільнено з посад голови КС та судді ще в травні, після чого він намагався поновитися на роботі, однак безрезультатно. Проте Станіслав Шевчук розраховує на касацію та вважає, що його справа може стати ідеальним кейсом для ЄСПЛ.

Наразі суд неукомплектований – є лише 15 суддів із 18. Окрім Шевчука, суддя Микола Мельник звільнився за власним бажанням у грудні минулого року. Обидва представляють квоту Верховної Ради, яка й має заповнити вакансії, проте останніми тижнями перебуває у «земельному капкані». Президентська фракція, напевно, забажає, щоб ці чотири голоси в непідконтрольному суді належали саме її представникам. «Багато залежить від того, кого саме делегують «слуги», але сумнівно, що нові судді зможуть порушити той баланс, який наразі є у суді», – вважає представник «Батьківщини» в КС Сергій Власенко.

Рука руку миє

Політолог Володимир Фесенко вважає, що останні рішення КС, ухвалені явно не на користь влади, показують, що системної роботи з суддями Офіс президента не проводив. І це може виявитися дуже недалекоглядним. «Про скасування закону про люстрацію минулого року двічі були чутки – влітку та перед Новим роком, – згадує політолог. – Мені здається, судді очікують якихось дій та мотивації з боку Офісу президента, а потім будуть визначатись. Але щось вирішувати з Конституційним судом треба, бо проблем із тамтешньою круговою порукою він може багато створити».

Такі побоювання підтверджують співрозмовники «Главкома» у самому суді: «Порошенко намагався впливати на суд через конкретних суддів, аби вони принаймні помірковано себе поводили, а зараз практично впливу немає. І судді намагаються показати свою важливість, демонструючи Зеленському ризики. До речі, вони дуже залежать від політичної кон’юнктури. Дострокові вибори судді підтримали, бо розуміли, яка на той момент воля народу. Така сама ситуація з люстрацією – більшість людей виступає проти її скасування, хоча там є моменти неконституційності».

Одна з головних проблем, яку може створити Конституційний суд, – скасування судової реформи Зеленського або окремих її положень. Вона набула чинності в листопаді минулого року, але забуксувала через явний спротив суддівського корпусу. Джерела «Главкома» повідомили, що в Офісі президента обговорювали таку небезпеку з боку КС та дорікали авторові реформи генпрокурору Руслану Рябошапці за її «сирість».

Що передбачає судова реформа Зеленського?

Склад Верховного суду скоротиться зі 192 до 100 суддів. Їхня зарплата скоротиться з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) розпускається. Її склад скоротиться з 16 до 12 членів. 

Змінюється порядок формування ВККС. Буде заборонено обирати до її складу колишніх членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Конкурсна комісія складатиметься з трьох представників Ради суддів і трьох міжнародних експертів. Слово останніх має відігравати вирішальну роль.

При Вищій раді правосуддя створюється Комісія доброчесності та етики, яка складатиметься з трьох представників ВРП і трьох міжнародних експертів.

Поки відбір до ВККС заблокований через дії Вищої ради правосуддя. Вона ухвалила положення, що фактично нівелювало роль міжнародних експертів, які тепер відмовляються брати участь у відборі.

За словами голови фундації Dejure та координатора Громадської ради доброчесності Михайла Жернакова, 9 із 15 суддів КС – представники суддівського корпусу, друзі чи родичі яких є суддями, і це визначатиме їхні рішення. Він вважає згадане вище рішення про незаконність ліквідації Верховного суду України, яка відбулася ще за часів Порошенка, певним сигналом для Зеленського.

«Судді побачили, що законопроєкт президента запускає досить ефективну реформу й почали підвищувати ставки – блокувати її на рівні Вищої ради правосуддя та оскаржувати в КС, – каже Жернаков. – Мовляв, не чіпайте ВРП, а ми вам дамо зробити якусь нову Вищу кваліфкомісію суддів, яку самі будемо контролювати, а по суті нічого вам робити не дамо. У часи Порошенка було простіше, бо він наперед робив судову реформу таким чином, що вона не загрожувала суддівській корпорації. Тепер у Зеленського є два шляхи: усе-таки проявити характер і домогтися серйозної реформи і змінити закон таким чином, аби повністю усунути ВРП від керуваннями цими процесами, або піти на поводу суддів і не чіпати їхній клан і його верхівку.

Експерт вважає, що така ситуація, коли судді свідомо демонструють Зеленському свої великі можливості, підтверджує необхідність реформи Конституційного суду: «Те, що зараз, – це профанація, бо ніде не сказано, як відбувається конкурс у КС, нема перевірки на доброчесність, компетенцію».

Однак, поки процедура відбору Конституційного суду не змінена, цей орган стає великою проблемою для «турборежиму» змін, які обіцяв Володимир Зеленський.

Павло Вуєць, «Главком»