Чотиразовий чемпіон світу з кікбоксингу та депутат, який боронив Україну. Згадаймо Віталія Мерінова
Під час одного з боїв чоловік отримав вогнепальне осколкове поранення в ногу, проте після одужання знову повернувся на фронт
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Віталія Мерінова.
До 24 лютого 2022 року Віталій Мерінов був членом виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради й депутатом Івано-Франківської міської ради минулого скликання. Мерінова добре знали в спортивній спільноті, адже він чотири рази тріумфував на світовій першості з кікбоксингу. Окрім того, він – чемпіон України універсального бою та майстер спорту з боксу. Також Віталій раніше служив у Нацгвардії та брав участь в АТО у 2014 році.
Віталій не чекав на слушну нагоду і пішов воювати з першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За час служби він встиг отримати поранення ноги. Вилікувався і повернувся, як і належить справжньому бійцю.
«Чотириразовий чемпіон світу з кікбоксингу, чемпіон України з універсального бою, майстер спорту з боксу Віталій Мерінов пішов на війну у перший день повномасштабного вторгнення. Під час одного з боїв Віталій отримав вогнепальне осколкове поранення в ногу. Одужав і знову повернувся на фронт та боронив Україну до останнього подиху. У нього залишилась дружина та дворічна донька», – прокоментував смерть військового міський голова Івано–Франківська Руслан Марцінків.
Віталій завжди розумів, за що він воює, тому й робив це максимально якісно. Бойові побратими високо цінували його підтримку на полі бою.
Бокс – це благородна справа, а на війні ми маємо справу з варварами, мародерами і з тими, хто не гребує ніким.
Віталій Мерінов
Чоловік мав свою спортивну школу та тренував дітей. Мерінов пишався тим, що його вихованці теж пішли захищати Україну на фронті. «Тут ми виховуємо справжніх патріотів України», – казав Віталій.
Питання йти чи не йти на фронт для нього не стояло. «Якщо ти не підеш захищати свою землю, то ворог може прийти у твоє місто й образити твоїх дітей, жінку, матір. У кожного є страх за своє життя, але думки не йти туди знову немає. Звісно, кожної секунди тебе можуть вбити, але є інші цінності, за які варто боротися», – був переконаний Віталій. Вибір чоловіка підтримала мати, в якої обидва сини стали на захист України.
Дружина загиблого військовослужбовця Віта Мерінова зауважила, що чоловік завжди обіцяв їй повернутися: «Він – моє перше і єдине кохання. Ми жили в сусідніх під’їздах, так і познайомилися, закохалися. Він обіцяв, що повернеться. Кожного разу перед виїздом на позицію казав: «Я пам’ятаю, заради кого маю бути обережним. Я мушу повернутися до своїх дівчат, я мушу їх обійняти».
У березні 2022 року Віталій Мерінов воював у Мар'їнці на Донеччині. Під час одного з боїв воїн отримав вогнепальне уламкове поранення в ногу. Одужав і знову повернувся на фронт. У 2023 році боєць воював на Луганщині. Там він і прийняв свій останній бій. Уночі 31 березня цього року 32-річний Віталій Мерінов помер у госпіталі від отриманих на фронті травм.
«Місто втратило дуже хорошу людину. Багато людей втратили хорошого друга, батьки втратили сина. Я втратив ту людину, з якою завжди міг поспілкуватися. Оскільки він був більш досвідченим у громадських та політичних ініціативах, я з ним завжди це міг обговорити», – зауважив товариш Олександр Богачов.
Колега загиблого бійця Михайло Селіванов знав Віталія понад 20 років. З дитинства разом займалися спортом. «Він був дуже мудрою, розумною людиною. Ніколи не відвертався ні від кого. Якщо комусь було щось потрібно, завжди приходив на допомогу», – розповів Михайло Селіванов.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0