Прилавки магазинів перед святами завалені простроченими продуктами: як не купити отруту

Торгова лихоманка напередодні новорічно-різдвяного сезону, крім приємних покупок, загрожує і неприємностями – деякі продавці не гидують виставляти на прилавки прострочені або підроблені товари. Про це пише ubr.ua.

Тому експерти порадили споживачам уважно ставитись до того, що і де вони купують, особливо перед 1 січня.

Не помічають прострочення

На початку грудня продажі традиційно просідають, бо перед святами споживачі починають заощаджувати. Адже «великі витрати – попереду», розповів виконавчий директор Спілки споживачів України (СПУ) Максим Несміянов.

За його оцінками, деякі компанії, які займаються реалізацією харчових продуктів, падіння продажів досягло 50%, а промислових товарів – 70%.

«Щойно карантин оголосили, тут же відбулася колосальна просадка. Населення просто не розуміє, що буде далі, влада не розповідає нам, що буде далі і люди починають шалено економити», – констатував він.

Під Новий рік продажі різко зростають – стають у три-чотири рази більше, ніж у звичайні дні, поділився своїми спостереженнями один із керівників СПУ. Ось тут і «починаються фокуси», тому що навіть товар, який не був проданий або залежався на полицях – просто змітається з прилавків, і ніхто особливо не морочиться.

Заступниця голови неурядової організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» (ОКЗПП) Ольга Котехова погодилася, що на Новий рік та у свята люди частіше купують прострочені товари. Усьому причина неуважність.

Тиснуть на бідність

Максим Несміянов розповів, що нещодавно відвідав Запоріжжя і в місцевому супермаркеті набрав цілий візок «прострочки» лише у кондитерському відділі.

«Ковбаси з цвіллю теж достатньо», – зазначив він і, за його словами, попросив співробітників магазину зняти з продажу такий товар.

Проте наступного дня у тому ж супермаркеті прострочені товари знову лежали на своїх місцях, поскаржився один із керівників СПУ.

Більше того, він набрав уже два візки «прострочки», бо один холодильник – із простроченою курятиною – напередодні пропустив. Такі самі випадки представникам Спілки споживачів України траплялися і в інших містах, зокрема, в Миколаєві та навіть у Києві – на околицях столиці.

Експерт повідомив про ще один обурливий випадок у Запоріжжі – на базарі він виявив рибу, термін придатності якої закінчився місяць тому, вона «заросла цвіллю». На питання «Це що?» продавець відповів: «Це – акція».

Максим Несміянов запропонував, що він придбає рибу, але продавець її з'їсть.

«Він чомусь не захотів їсти рибу з пліснявою», – здивувався виконавчий директор Спілки споживачів.

За його спостереженнями, останнім часом збільшилася кількість точок з продажу товарів з терміном придатності.

«У Запоріжжі прострочена ковбаса – на півтора місяці – продається 65 грн палиця… «Прострочку» перепродають, її ніхто не «списує», ціна на 50% дешевша за ринкову», – констатував він.

Тенденція із засиллям некондиційних продуктів харчування виявилася після 2014 року, поділився своїми спостереженнями експерт – у ті часи він уперше натрапив на «прострочку», термін придатності якої закінчився п'ять років тому.

З'явилося також безліч підробок, наприклад, спред під виглядом «вершкового масла». У ту ж категорію входять оливкова олія, кава, фета та ін. За його словами, на ринок України «зайшла» підроблена червона ікра «з Російської Федерації». Баночка такого желатину в інтернеті коштує 30-35 грн., а на ринках Києва – вже 140 грн.

Ольга Котехова в минулому працювала в системі захисту прав споживачів і, на її думку, раніше було набагато гірше із продажем прострочених продуктів.

За її словами, ситуація покращилася не тому, що посилився державний контроль, а через конкуренцію між великими мережами, які «борються за свого споживача». Великі компанії дбають про свою репутацію. Вони спеціально вже не покладуть на прилавок прострочену продукцію, тому що є договори, якими можна просто повернути неліквідний товар виробнику.

У великих мережевих магазинах іноді проявляється людський фактор, наприклад, через недогляд на прилавках залишилося «прострочка». Але буває, що товари, термін придатності яких наближається до кінця, співробітники торгових точок виставляють на полиці ближче до краю.

Боротьба за клієнта

Експертка також зазначила, що «нормальні мережі», такі як Novus, «Сільпо» та інші роблять уцінку товарів, термін яких завтра закінчується, наприклад, зрізають 25-50% від звичайної ціни. Але в таких випадках потрібно бути особливо уважним, тому що не виключено, що «товар уже прострочений, але він може лежати на полиці».

У той же час у маленьких магазинчиках терміни придатності «перебиваються» або товар може продаватися взагалі без вказівки дати виготовлення і терміну придатності.

Причина – не налагоджена система безпеки та управління якістю, як у великих конкурентів. Немає такого жорсткого відбору постачальників, немає відповідальності.

Член Економічного дискусійного клубу (ЕДК) Олег Пендзін узазначив, що рітейл прагне будь-яким способом розпродати товар, який є у нього на реалізації. Але чим вища конкуренція на ринку, тим менше несумлінних гравців, бо «покупець ніколи більше не прийде до супермаркету, де його обдурили».

За його словами, будь-який акційний або знижений у ціні товар, який тим чи іншим способом рекомендований до швидкої реалізації, має на це якусь причину. Це або закінчення терміну його використання, або якісь недоліки, пов'язані з упаковкою, або інші дефекти.

Потрібно бити по руках

Олег Пендзін переконаний, що споживач має право купувати те, що він захоче за ціною, яка його влаштовує. Але він назвав негідною поведінку продавців, які переклеюють етикетки на товарах із терміном служби, що закінчився, і прагнуть продати прострочення будь-яким способом.

Такі випадки слід припиняти, для чого є Держпродспоживслужба, яка має право проводити позапланові перевірки за заявами громадян.

На питання про те, як можна покращити стан справ у галузі, Максим Несміянов не дав оптимістичної відповіді.

«Це поки що ніяк не змінити, дуже багато лобістів нечесного бізнесу у владі», – наголосив він, припустивши, що, можливо, допомогло б запровадження кримінальної відповідальності за подібні правопорушення. Тобто якщо хтось «травить Україну», то нехай його садять у в'язницю за такі злочини.