У Міністерстві культури порахували балансову вартість культових споруд, якими користується УПЦ МП
Міністерство культури України оприлюднило перелік культових споруд, що належать до архітектурних пам’яток і є власністю держави, де відбуваються богослужіння Української православної церкви Московського патріархату.
За даними, отриманими «Главкомом», до ТОП-10 найдорожчих храмів увійшли (документ):
1. Успенський собор Києво-Печерської лаври (Київ)
балансова вартість 68,2 млн грн
Побудований у 1073–1078 роках коштом князя Святослава II Ярославича. Під час радянсько-німецької війни собор було зруйновано вибухом 3 листопада 1941 року. Відбудували собор 2000 року. Будівництво здійснювалось поспіхом, майже за два роки, без серйозних наукових досліджень та обґрунтувань, із сучасних матеріалів.
2. Троїцький собор XVII століття Троїцько-Іллінського монастиря (Чернігів)
балансова вартість - 61,6 млн грн
Визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини у Чернігові (1695), що була головним собором Троїцького монастиря. З 1992-го — кафедральний собор Чернігівської єпархії Московського патріархату.
3. Кирилівська церква (м. Київ)
балансова вартість - 56 млн грн
Пам'ятка архітектури та монументального малярства ХІІ, XVII, XIX століть. Входить до національного заповідника «Софія Київська», передана у користування Свято-Кирилівському чоловічому монастирю київської єпархії УПЦ МП.
4. Спасо-Преображенський собор XI століття (Чернігів)
балансова вартість - 37,7 млн грн
Одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятник давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу; акустичні характеристики зали — вражаючі і неперевершені.
5. Воскресенська церква-усипальниця Кирила Розумовського (Батурин)
балансова вартість - 36 млн грн
Вважається пам'яткою архітектури національного значення у Батурині Чернігівської області, усипальниця останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Входить до Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».
6. Успенський собор XII -XVII століття Єлецького монастиря (Чернігів)
балансова вартість - 30,7 млн грн
Будівництво собору датується початком XII століття і пов'язане з ім'ям родоначальника Ольговичів, чернігівського князя Олега Святославича. Під час німецько-фашистської окупації 1941-1943 років ворожою армією Успенський собор був перетворений на стайню. 1941-го – постраждав від бомби.
7. Введенська церква XVII століття (Чернігів)
балансова вартість - 17,5 млн грн
Побудована в 1677—1679 роках, ще до зведення головної споруди цього ансамблю — Троїцького собору у Чернігові. Єдина двобанева церква, що збереглась у лівобережній Україні.
8. Батуринський Миколо-Крупицький монастир (с. Вербівка на Чернігівщині)
балансова вартість - 11,9 млн грн
Це – православний жіночий монастир у Чернігівській області, що за 10 км від Батурина. Входить до Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Монастир припинив свою діяльність після більшовицького перевороту 1917 р. та встановлення радянської влади в 1922 р. Його приміщення, які неодноразово перебудовувалися, зазнали значних ушкоджень під час Другої світової війни. Донині збереглися у ньому: тепла трапезна Спасо‑Преображенська церква (1803 р.), дзвіниця (1825 р.), келії, будинок настоятеля (1834 р.).
9. Церква св. Олександра Невського (Хотин)
балансова вартість 7,4 млн грн
Будівництво цього храму у Хотині Чернівецької області тривало два десятиліття – до 1835 року; зводився спеціально для російського військового гарнізону.
10. Хрестовоздвиженська церква (м. Київ)
балансова вартість - 5,4 млн грн
Пам'ятка архітектури XVIII ст., найвизначальніша споруда наземного комплексу над Ближніми печерами Києво-Печерської лаври. Із церкви до печер ведуть три входи.
Варто зазначити, що ця десятка – лише вершина айсберга. У постійне безоплатне користування УПЦ МП передані численні релігійні та архітектурні пам’ятки по усій країні. Зокрема, варто виокремити ще й такі:
Михайлівський монастир (Переяслав-Хмельницький) переданий релігійній громаді «Свято-Михайлівська парафія УПЦ МП». Культова споруда перебуває на балансі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Миколаївський собор XVI-XVII століття переданий релігійній громаді «Парафія Святителя Миколая» УПЦ МП. Собор на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.
Богоявленський собор. Переданий у безплатне користування «Свято-Богоявленському жіночому монастирю» УПЦ МП. Собор на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.
Миколаївська церква XIV ст. Була передана у безоплатне користування Свято-Миколаївській парафії Кам’янець-Подільської єпархії УПЦ МП. Перебуває на балансі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» (Кам’янець-Подільський).
Здвиженська церква у Карвасарах була передана у безплатне користування Хрестовоздвиженській парафії УПЦ МП. Перебуває на балансі заповідника «Кам’янець».
Всього у безкоштовному користуванні Московської церкви в Україні нараховується близько 40 храмів вартістю понад 300 млн грн. Культові споруди перебувають на балансах національних історико-архітектурних заповідників.
Крім цього, інші релігійні конфесії також користуються культовими спорудами національних історико-архітектурних заповідників. Зокрема, костел Кармелітів з монастирським комплексом XVII-XVIII ст. балансовою вартістю 37,7 млн грн передано у користування Римо-католицькій церкві; Трапезна (Тепла Софія) XVIII ст. (20,8 млн грн) – Українській православній церкві Київського патріархату; Церква св. Пантелеймона 1194-1197 років (11,3 млн грн) – Українській Греко-католицькій церкві; Георгієвська церква 1914 року (11,1 млн грн) - Свято-Георгіївському чоловічому монастирю УПЦ КП.
Як повідомляв «Главком», раніше Міністерство культури звернулося до Міністерства внутрішніх справ провести ряд запобіжних заходів з метою запобігання пошкодження, знищення та викрадення церковного майна та історико-культурних цінностей з релігійних храмів УПЦ МП.
Також відомо, 19 квітня Верховна Рада підтримала звернення президента Петра Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія про надання Українській православній церкві автокефалії. 22 квітня Порошенко повідомив, що Вселенський патріархат розпочав розгляд прохання України.
У липні Вселенський патріарх Варфоломій підтвердив намір дарувати українській церкві автокефалію.
7 вересня стало відомо, що Вселенський патріарх Варфоломій призначив екзархів для надання автокефалії Українській церкві.
У відповідь на це 14 вересня синод РПЦ припинив молитовне спілкування із Константинопольським патріархатом.
11 жовтня синод Константинопольського патріархату ухвалив, що у 1686 році Київську митрополію Руській церкві передали незаконно. Також Константинополь зняв анафему з глави УПЦ КП Філарета та глави УАПЦ Макарія.
Найближчим часом буде скликаний Архієрейський собор для об'єднання трьох церков.
Коментарі — 0