У Гідрометцентрі радять українцям не довіряти довгостроковим прогнозам погоди

У Гідрометцентрі радять українцям не довіряти довгостроковим прогнозам погоди
Фахівці можуть говорити лише про тенденції, тому довгострокові прогнози складають народні прогнозисти, - Кульбіда

Як ставитись до прогнозів, складених народними прогнозистами. Коментар керівника Гідрометцентру

Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда стверджує, що фахівці не складають довготривалих прогнозів погоди, розуміючи, що вони не можуть бути науково забезпечені. Про це синоптик сказав в інтерв’ю «Главкому»

За словами метеоролога, усі прогнози на тривалі періоди «складені народними прогнозистами, будь-якою людиною, яка вважає, що вона компетентна в цих речах».

«Ми можемо говорити лише про тенденції. Якщо я кажу, що весна стає дуже короткою, то значить з десяти наступних весен у восьми тривалість весняного періоду  складатиме один місяць. У двох випадках з десяти може бути 2-3 місяці. Підкреслюю, що кажу про  тенденцію, а не про прогноз», - наголосив головний синоптик України.

Кульбіда говорить, що саме виходячи зі спостережень, зокрема, останніх років можна сказати, що «тривалість літа збільшується дуже суттєво». «Осінь теж затягується навіть до зимових місяців», - зауважив метеоролог.

На думку керівника Гідрометцентру, сьогодні він не може стверджувати, «що наша наука дійшла до настільки глибокого вивчення сонячно-земних зв’язків, щоб говорити, наскільки погода у Києві залежить від сонячного сяйва, сонячної активності чи радіації».

«Немає реальних зв’язків між погодою внизу і тим, що відбувається на Сонці. Усе воно перетворюється у природі дещо по-іншому і виливається у різні прояви. Наприклад, штормовий вітер — це також активність Сонця, збільшення кількості торнадо у США — також результат активності Сонця, як і всілякі інші речі. Тобто перетворення енергії у природі відбувається багатьма шляхами і взагалі не прив’язане до температурного режиму», - пояснив метеоролог.

Кульбіда наголосив, що на формування погоди біля поверхні Землі впливають багато чинників. «Це, звичайно, космічні чинники, сонячна енергія, про яку ви кажете, ще є озоновий шар, концентрація парникових газів, забруднення довкілля, забруднення атмосфери, яке також має вплив. Думаю, нікому не під силу порахувати все це в комплексі для того, щоб зробити реальний сценарій того, що буде далі», - переконаний директор Українського гідрометеорологічного центру.

Нагадаємо, 2 лютого у столиці був зафіксований температурний рекорд — 10,7 градусів тепла, а вже за кілька днів маємо мороз і сніг.

До відома, на сайті Українського Гідрометцентру метеорологи інформують, що вже з неділі, 9 лютого температура повітря почне підвищуватися. Вдень очікується до +3+5 градусів. Надалі синоптики прогнозують вдень зновуж плюсову температуру, а також опади у вигляді дощу та снігу.  

Читайте більше:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: