Україна в огні. Селяни масово палять солому: куди скаржитися і який штраф?

За повідомленнями ДСНС, 27 липня тільки на Херсонщині, де жнива добігають кінця, зафіксовано 17 пожеж в екосистемах – горіли сухостої та стерня на полях, де вже зібрано зерно.

Проблема поширилась на всю Україну. В останні роки вирощування зернових практикують не лише фермери та великі агрофірми, а й господарі приватних садиб. Вони сіють пшеницю, ячмінь на своїх городах. Раніше ці площі засаджували картоплею, кукурудзою і буряком. У зв’язку з різким скороченням поголів’я великої рогатої худоби та свиней у селян зникла потреба у вирощуванні кормових культур, і вони перейшли на виробництво зерна. Після жнив приватні господарі масово випалюють стерню та солому, яка залишається на городі.

Сусіди палять стерню. Що робити?

Насамперед, викликати поліцію, яка згідно зі ст. 77-1 Адміністративного кодексу України, має прийняти виклик і скласти протокол. Не варто забувати, що контроль за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», покладено на місцеву владу – сільські, селищні та міські ради. Тобто староста села також має першим втрутитися у ситуацію і проводити роз’яснювальну роботу серед місцевих жителів.

Для паліїв закон передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 77-1 КУАП випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю або з порушенням умов дозволу передбачають штраф для громадян від 3 060 до 6 120 гривень, для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 гривень. За ті самі дії, вчинені в межах природно-заповідного фонду, громадяни заплатять від 6 120 до 12 240 гривень штрафу, посадові особи – від 21 420 до 30 600 гривень.

Ст. 245 Кримінального кодексу передбачає за знищення або пошкодження довкілля у результаті пожежі штраф від 91 800 до 153 000 гривень або обмеження/позбавлення волі на термін від 2 до 5 років. При повторному вчиненні злочину, якщо він спричинив загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, передбачене позбавлення волі на термін від 5 до 10 років.

Екологія та здоров’я населення

Вкотре зауважимо, що спалювання соломи та стерні жодної користі для ґрунту чи майбутніх врожаїв не дає. Так, за температури вище 100°С згорає гумус, знижується потенційна родючість ґрунту, вогонь знищує безцінну біосферу ланів, а отже, і майбутній врожай, на місце яких приходять патогенні мікроорганізми та бур’яни.

Під час спалювання у повітря вивільняються небезпечні канцерогенні речовини – сполуки свинцю, ртуті та інші важкі метали. Вони викликають подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, діють на вуглеводний обмін, спричинюють головний біль і втому, викликають захворювання дихальних шляхів, онкологічні захворювання, знижують імунітет людини.