Повернувся з-за кордону, щоб боронити Батьківщину. Згадаймо Героя України Дениса Лабунського

Повернувся з-за кордону, щоб боронити Батьківщину. Згадаймо Героя України Дениса Лабунського
Денис був кулеметником штурмової роти спеціального призначення «Азов»
фото з відкритих джерел

Чоловік був кандидатом у майстри спорту з важкої атлетики

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дениса Лабунського.

Кулеметник Денис Лабунський, позивний Гром, загинув 24 листопада 2022 року під час штурму під Бахмутом на Донеччині. Прикриваючи побратимів, сам отримав смертельне поранення. У жовтні воїну виповнилося 29 років.

Денис проживав у Вінниці. Усе життя присвятив спорту. Навчався у дитячо-юнацькій спортивній школі Вінницької територіальної організації «Колос». Був кандидатом у майстри спорту з важкої атлетики. Чоловік удосконалював себе та навчав інших. Останнім часом жив і працював за кордоном.

У перші дні повномасштабної війни Денис повернувся на Батьківщину. Згодом став бійцем 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ (колишній полк «Азов» ССО). Обіймав посаду кулеметника. Побратими пригадують його як мужнього і безстрашного воїна.

Денис пішов на фронт добровольцем
Денис пішов на фронт добровольцем
фото з відкритих джерел

«Ми з Денисом  вісім років були  разом, три роки, як подружжя, — розповідає Тетяна. — Працювали і мешкали за кордоном, мріяли про дітей. Коли почалася повномасштабна війна, Денис одразу вирішив поїхати захищати Батьківщину. Ми всі зупиняли його, я, рідні, друзі. Та він був категорично налаштований. Така він людина — не міг сидіти за кордоном і спостерігати за тим, що відбувається. Останнім часом він був у Херсоні, потім їх перенаправили у Бахмут», – розповіла дружина загиблого Тетяна.

 Денис і Тетяна Лабунські
Денис і Тетяна Лабунські
фото з відкритих джерел

«Змалечку Денис був позитивною та активною дитиною. Брався за різні види спорту, але в підсумку обрав саме важку атлетику. Перед кожними змаганнями я казала йому: «Синку, удачі». Дуже важко було дивитися, як він підіймає цю величезну штангу, але дуже раділа, коли він таки здіймав її над своєю головою. Коли почалась повномасштабна війна, він сказав: «Мам, хто як не я? Треба починати з себе, за наше майбутнє, за майбутнє дітей. Перемога буде тільки за нами». У Дениса був позивний Гром і він дійсно був громом серед ясного неба. Дуже хочу, щоб наші майбутні покоління вшановували його пам’ять, адже саме заради них мій син віддав своє життя», – зауважила мати загиблого.

До слова, у липні цього року президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України вінничанину Денису Лабунському.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Читайте також: Замовив обручку, проте не встиг освідчитися нареченій. Згадаймо Олександра Барсукова

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Микита місяць не дожив до свого першого ювілею
Спав у ліжечку, коли ворожа ракета влучила в будинок. Згадаймо 9-річного Микиту Левченка
Сімонова довела, що справжніми українцями не народжуються, а стають
Зреклася громадянства Росії й стала на захист України. Згадаймо Ольгу Сімонову
Дмитро був веселим, добрим та товариським
У квартиру влучили ворожі снаряди. Згадаймо 8-річного Дмитра Кос’янова
Коли Володимир укотре прямував на порятунок мирних херсонців, його легкомоторний човен зіткнувся з некерованою баржею, яку несло стрімким потоком
Загинув, рятуючи мешканців затопленої Херсонщини. Згадаймо Володимира Кавуліча
Коли Інні виповнилось 18, вона підписала контракт зі Збройними силами України
Загинула через два дні після свого 20-річчя. Згадаймо Інну Нявкевич
Антон з дитинства мріяв стати льотчиком, як батько, і впевнено йшов до своєї мети
Один із найкращих льотчиків Повітряних сил. Згадаймо Антона Листопада
Масштабна хвилина мовчання: вшануймо загиблих захисників та цивільних
Масштабна хвилина мовчання: вшануймо загиблих захисників та цивільних
Марія була доброзичливою, позитивною та веселою
Російська ракета знищила багатоповерхівку в Дніпрі. Згадаймо 15-річну Марію Лебідь
Дворф мріяв одружитися та жити мирним життям
Замовив обручку, проте не встиг освідчитися нареченій. Згадаймо Олександра Барсукова
Дата публікації новини: