Був улюбленим студентом Ганни Маляр. Згадаймо Андрія Соскіду, який боронив Маріуполь
У 2020 році чоловік, бувши юристом, вирішив пов’язати своє життя з армією та пішов на контракту службу до ЗСУ
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Соскіду.
Морпіх Андрій Соскіда, позивний Адвокат, загинув 12 квітня 2022 року в бою з окупантами за місто Маріуполь на Донеччині. Воїну назавжди 36 років.
Андрій Соскіда був бійцем 36-ї бригади морської піхоти, яка до останнього боронила Маріуполь. У квітні 2022 року бригада морпіхів не змогла прорватися з блокади росіян, тоді багато захисників потрапили у полон та загинули. Серед них був і Андрій. Поховали захисника 23 лютого 2023 року. У Андрія залишилися батьки, дружина, дві донечки та брат.
Андрій родом з міста Мукачево Закарпатської області. У 2009 році закінчив юридичний факультет Київського міжнародного університету. Працював юристом у рідному місті. У вільний час грав на гітарі, малював, писав вірші.
«Мріяв стати юристом: піти по батькових стопах. Весь 11-тий клас їздив у Сваляву, там були курси від Київського міжнародного університету. А хто їх закінчував ці курси, автоматично ставав студентам першого курсу Київського міжнародного університету. Там він навчався також дуже добре. Був улюбленим студентом Ганни Маляр: вона викладала римське право», – розповіла мати захисника.
Після закінчення вишу Андрій з нареченою повернувся додому в Мукачево, де працював юристом разом з батьком. У 2020 році чоловік вирішив стати військовим. Так він долучився до 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. «Він прийшов на 1 вересня у військовій формі, коли менша Даринка йшла у перший клас. Він казав, що інакше не міг. Він підписав контракт і спочатку вони проходили у Старичах, десь пів року, а пізніше їх направили на схід», – поділилася мама воїна.
У 2021-му Андрія перевели до 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами він боронив Маріупольський напрямок. А з першого дня повномасштабного вторгнення воїни 36-ї бригади приєднались до захисту міста, а згодом і комбінату «Азовсталь», де точилися найважчі бої.
«Андрій був справжнім воїном, патріотом, зразком незламності та міцності духу. Обожнював донечок. Був надзвичайно справедливою людиною. Він з честю виконав обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього залишився вірним присязі, захищаючи право на наше безпечне життя, він, не вагаючись, віддав своє! Я пишаюсь своїм похресником, його незламністю та патріотизмом», – написала тітка загиблого Лілія.
11 квітня 2022 року Андрій разом з побратимами не змогли прорватися з оточення. 2 травня мамі військового повідомили, що син зник безвісти. Так упродовж 10 місяців батьки шукали Андрія Соскіду в списках полонених. «Координаційний штаб, національно-інформаційно бюро, головне управління розвідки, СБУ, Червоний Хрест у нас та в Женеві, всюди-всюди ми тільки писали. 13 лютого 2023 року мені зателефонував старший слідчий з Києва й сказав, що є збіг ДНК і прошу приїхати на впізнання. Чоловік з сином поїхали, але впізнання ніякого там не було, тому що всі чорні мішечки знаходились на вулиці Оранжерейній. Вони тільки з сином підійшли до слідчого, який показав документи та фотографію. До цих пір він вважається зниклим безвісти», – сказала мама загиблого.
Поховали Героя у день його народження, 23 лютого 2023 року, на Алеї Героїв рідного міста.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0