Реанімація, понад 10 операцій і знову війна. Згадаймо призера «Ігор нескорених» Дмитра Сидорука

Реанімація, понад 10 операцій і знову війна. Згадаймо призера «Ігор нескорених» Дмитра Сидорука
Після тривалої реабілітації Дмитро Сидорук спробував себе у спорті, де здобув численні нагороди
фото з відкритих джерел

Під час бою за Луганський аеропорт чоловік отримав важкі поранення, але вижив і повернувся на фронт

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дмитра Сидорука.

Дмитро Сидорук став на захист України ще у 2014 році. Попри численні поранення – вижив, вистояв, не зламався, став лідером нескорених. У лютому 2022 року готував команду зі стрільби з лука до Invictus Games в Гаазі, але повномасштабне вторгнення армії РФ зламало плани спортсмена…

«Діма, як особистість, був упевнений в собі, цілеспрямований, завжди заступався за слабших, любив спорт. З першого по шостий клас він займався плаванням. Потім басейн закрився і один товариш запропонував йому спробувати себе у стрільбі з лука. І тут син зрозумів, що це його», – пригадала мама Інга.

Дмитро Сидорук – навіки у родині нескорених України. Його вклад у розвиток ветеранського спорту важко переоцінити, його підтримку і завжди готовність прийти на допомогу неможливо забути
Дмитро Сидорук – навіки у родині нескорених України. Його вклад у розвиток ветеранського спорту важко переоцінити, його підтримку і завжди готовність прийти на допомогу неможливо забути
фото з відкритих джерел

У 2000 році Дмитро був обраний до юніорської національної збірної, а наступного року потрапив на молодіжний чемпіонат світу зі стрільби з лука в Італії, завоювавши золоту медаль.

Коли у 2014 році Росія анексувала Крим і постало питання захисту України, Дмитро Сидорук став до лав 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила. Під час бою за Луганський аеропорт 1 вересня 2014 року отримав важкі поранення, але вижив. Після 10 діб у реанімації, 12 операцій та місяців реабілітації Дмитро повернувся в зону проведення АТО, де до кінця пройшов строкову службу.

«Його воля сильніша за тіло, той вибух у вересні 2014-го наскрізь пробив дві ноги і праву руку, а ще легеню. Згодом він вчився ходити заново… Мав мету і велике бажання займатися спортом. Чого так сильно хотів, досягнув. Він є прикладом того, що ніколи не потрібно здаватися», – пригадала дружина Андріана.

Піхотинець Збройних сил, який у 2014 році серед перших став на захист рідної землі
Піхотинець Збройних сил, який у 2014 році серед перших став на захист рідної землі
фото з відкритих джерел

Після закінчення контракту зі Збройними силами України Сидорук з нетерпінням повернувся до занять спортом. Спочатку – на роботу в фізкультурно-спортивне товариство «Динамо», а згодом дізнався про проєкт Invictus Games для ветеранів і загорівся його ідеєю.

Реанімація, понад 10 операцій і знову війна. Згадаймо призера «Ігор нескорених» Дмитра Сидорука фото 1
фото з відкритих джерел
Після закінчення служби в АТО Дмитро Сидорук вирішив активно зайнятися спортом. Своєю дисципліною він обрав стрільбу із лука, якою у юності займався професійно
Після закінчення служби в АТО Дмитро Сидорук вирішив активно зайнятися спортом. Своєю дисципліною він обрав стрільбу із лука, якою у юності займався професійно
фото з відкритих джерел

Постійні тренування дали свої результати: коли у 2017-му вперше формували команду України, чоловік взяв участь у національному відборі та потрапив до складу збірної. За кілька місяців підготовки у Торонто Сидорук виборов срібло у змаганнях зі стрільби із лука.

Коли Дмитро повернувся додому, його обрали координатором Ігор нескорених у Львівській області, згодом став тренером збірних України. Був також суддею відборів та національних змагань та постійно тренував молодь і дітей, прививаючи їм любов до спорту та жагу до перемог.

«Дмитро прикладав багато зусиль для розвитку проєкту «Ігри нескорених» в Україні і залучення великої кількості ветеранів до реабілітації і занять спортом, він мав багато ідей, які хотів втілити у життя. В планах було створити спортивну школу зі стрільби з лука для дітей, а також для учасників бойових дій. Усе змінила повномасштабна війна. Попри проблеми зі здоров'ям після отриманих поранень, Дмитро без сумнівів знову став на захист нашої держави, був командиром відділення», – розповів друг і колега, призер українських і міжнародних змагань Володимир Джула.

Дмитро став учасником першої збірної України на міжнародних Іграх нескорених, а у 2017 році здобув срібну медаль у Канаді
Дмитро став учасником першої збірної України на міжнародних Іграх нескорених, а у 2017 році здобув срібну медаль у Канаді
фото з відкритих джерел

5 квітня 2022 року молодший сержант 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила Дмитро Сидорук загинув у бою під Попасною на Луганщині.

«Він – приклад незламності, сили волі та перемоги над собою. Він наш Герой, він гордість нашої сім‘ї. І попри біль, пишаємось усі ним. Тепер лиш наш маленький син Яремій – залишок Дмитра», – сказала дружина Андріана.

У 2022 році на Іграх нескорених у Гаазі, які почалися 16 квітня, у пам’ять про героя команду на змаганнях супроводжував його портрет. Були медалі, перемоги, хвилини радості та гіркий присмак втрати, болю, а ще численні заклики до міжнародних спільнот про допомогу Україні у протистоянні агресору.

Учасники Invictus Games вшанували пам'ять львів'янина Дмитра Сидорука
Учасники Invictus Games вшанували пам'ять львів'янина Дмитра Сидорука
фото з відкритих джерел

У липні 2022 під гаслом «Герої не вмирають!» на Львівщині стартував щорічний обласний чемпіонат зі стрільби з лука серед юніорів, присвячений пам'яті воїна-спортсмена Дмитра Сидорука. Разом з тим, щоб зберегти пам'ять про новітнього героя серед молодих спортсменів, з 24 лютого 2023 року комплексна обласна дитячо-юнацька спортивна школа, яка раніше називалася «Здоров‘я», тепер має ім‘я Дмитра Сидорука. Тут виховують чемпіонів з художньої гімнастики, легкої атлетики, чирлідингу, тенісу, кульової стрільби та стрільби з лука. Останній вид спорту викладав у школі і Дмитро.

39-річний Дмитро Сидорук
39-річний Дмитро Сидорук
фото з відкритих джерел

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села. 

Читайте також: Вісім років захищав Україну. Згадаймо Василя Шлея

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Раніше Артем служив у президентському полку
Хвилина мовчання: згадаймо Артема Вакулінського, який ціною життя врятував побратима
Максим Білецький з підліткового віку був свідомим і небайдужим
Хвилина мовчання. Згадаємо прикордонника Максима Білецького
Юрій Чабах віддав власне життя під час порятунку мирного населення
Рятував людей у Бучі. Згадаймо правоохоронця Юрія Чабаха
Вадим Ангел з Хмельницького – ровесник незалежної України
Повернувся з Польщі, щоб захищати Батьківщину. Згадаймо Вадима Ангела
Щодня Валентин Бордаков ризикував своїм життям заради порятунку побратимів
Загинув під час евакуації побратима. Згадаймо рятувальника-кінолога Валентина Бордакова
Жінка передчувала близьку смерть, тож за кілька годин до того відправила через знайомих наплічник із речами для діток. Написала, що дуже їх любить та їде в гарячу точку
Без матері залишилося 12 дітей. Згадаймо бойову медикиню Ольгу Семидьянову
Андрій 10 днів боровся за життя в реанімації
Рибалив навіть під вибухами. Згадаймо 10-річного Андрія Сєднєва
Любомир Бордун – депутат Коломийської міської ради двох скликань, начальник управління освіти
Мав бронь від мобілізації, але пішов на фронт. Згадаймо депутата й освітянина Любомира Бордуна
Після початку Революції Гідності Сергій Кройтор відстоював права українців на Майдані та влітку 2014 року пішов на фронт
Обороняв Донецький аеропорт та до останнього захищав Україну. Згадаймо Сергія Кройтора