Рятував людей у Бучі. Згадаймо правоохоронця Юрія Чабаха
Поліцейського впізнали по жетону після ексгумації з братської могили
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Юрія Чабаха.
Більша частина життя поліцейського Юрія Чабаха пройшла у місті Буча на Київщині. Тут він ходив на шахи та футбол, закінчив школу, зустрів другу половинку та будував щасливе життя. У Бучі чоловік і провів свої останні дні. Його вбили російські окупанти у березні 2022 року на одній з його рідних вулиць.
Мужньому правоохоронцю Юрію Чабаху було 37 років. Він працював оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Бучанського райуправління поліції ГУНП України в Київській області.
Юрій Чабах народився 4 листопада 1984-го року в місті Торез на Донеччині, у родині міліціонера та викладача вишу. Він змалечку зростав із почуттям справедливості та ставав на захист слабших.
«Син дуже любив тварин, ніс додому скривджених котів, собак, горобців, навіть черепаху одного разу приніс», – пригадав тато поліцейського Олександр Михайлович Чабах.
На початку 90-х родина переїхала до Києва, пізніше – до мальовничого містечка Буча. Юрій пішов навчатися до гімназії. Він захоплювався «Динамо», любив спорт і авто. Після гімназії вступив до Українського гуманітарного інституту, на спеціальність «Менеджмент та міжнародна економіка». Успішно його завершив і почав робити перші кроки в бізнесі.
Пізніше Юрій здобув ще й освіту правника в Юридичному інституті Національного авіаційного університету. Після Революції Гідності, коли Україна взяла курс на реформи, Юрій теж вирішив взяти участь у цих змінах і подав документи у новостворену Національну поліцію України. Юрій успішно складав всі необхідні тести та нормативи. І вже за деякий час урочисто присягав на вірність Україні, вдягнув однострій та отримав жетон.
«Саме за цим жетоном навесні страшного 2022-го на місці масового поховання у понівеченій російським окупантом Бучі колеги й впізнають Юрія Чабаха», – написали у Нацполіції.
А тоді, у вересні 2016-го, року молодий дільничний офіцер поліції сектору превенції Бородянського відділення поліції лише почав нести службу. У нього була стрімка кар’єра. Вже за три роки чоловік отримав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції. Пізніше – оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Тоді і почався ще один новий етап його життя. Юрій Чабах виїжджав у складі слідчо-оперативних груп, долучившись до розслідувань складних та резонансних злочинів. Саме молодий оперуповноважений був залучений до розкриття майже всіх тяжких злочинів на території обслуговування Бородянського відділення поліції.
З перших днів повномасштабної війни Чабах цілодобово був на службі, і навіть під час захоплення росіянами Бучі поліцейський залишався з громадянами та допомагав евакуйовувати людей. Але 5 березня 2022 року зв’язок з ним обірвався.
Тривалий час правоохоронця вважали безвісти зниклим, – поки не ідентифікували його тіло під час ексгумації громадян 10 квітня минулого року з одного з масових захоронень у Бучі. На тілі був поліцейський жетон.
За наявними даними, Чабаха застрелив російський снайпер під час бойових дій у Бучі, коли він допомагав місцевим мешканцям під час чергової евакуації.
Батько загиблого поліцейського, Олександр Михайлович, зазначив, що останніми словами сина були: «Я буду йти до кінця, до перемоги». Без рідної людини залишилися і його мати та цивільна дружина. А без господаря залишився пес, на ім'я Зевс – Юрій здійснив свою дитячу мрію, коли завів його.
Чабах з дитинства зростав із почуттям справедливості та ставав на захист слабших. За словами його батька, Юрій дуже любив тварин і приносив додому скривджених котів, собак, горобців і навіть черепаху. Про роботу сина Олександр Михайлович сказав, що Юрій був у піднесеному настрої й зазначав, що відчуває себе на своєму місці, працюючи поліцейським.
«Він віддав всього себе Україні, і службі себе віддав – сповна, у повній мірі», – сказав батько правоохоронця.
Колеги загиблого поліцейського характеризували його як цілеспрямовану людину, одним із життєвих кредо якої була допомога людям.
«Він завжди залишався веселим. Був людиною аналітичного складу розуму, життєрадісним, планував своє майбутнє життя. Він один син у батьків був», – сказав начальник відділення поліції № 2 у Бородянці В’ячеслав Цилюрик.
Чабах, поки був живий, навіть допомагав, чим міг, іншому своєму колезі – поліцейському Івану Симорозу, у хату якого на початку повномасштабної війни з РФ втрапив російський снаряд. Через це сім’я Івана з шести осіб – батьки, бабуся, брат, дружина і однорічна донька Поліна, – загинули.
Зокрема, Юрій навіть витягнув з-під завалів однорічну доньку Симороза, але після цього вона, на жаль, померла у реанімації.
Окрім втрати сина, Чабахи через росіян залишилися і без родинного будинку – його було повністю знищено.
Голова Нацполіції України Ігор Клименко 13 липня 2022-го вручив батькам правоохоронця погони капітана поліції, які той, на жаль, не встиг отримати, і подякував їм за те, що вони виховали справжнього офіцера, який до останнього слідував присязі і не залишив людей у біді. А батьки поліцейського вірять, що він загинув недарма.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0