Міг бути заброньований і не йти на фронт. Згадаймо енергетика Олександра Плахуту
Чоловік мав три вищі освіти. Уперше захищати Батьківщину пішов ще у 2015-му
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Плахуту.
Військовослужбовець Олександр Плахута (позивні Плах, Салман) загинув 19 січня 2023 року біля селища Серебрянка Донецької області під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу державу від російських загарбників.
Олександр народився 5 жовтня 1981 року у Шостці Сумської області. Закінчив хіміко-технологічний технікум ім. Кожедуба. Він любив мандрувати, досліджувати пам’ятки, вивчати історію нашої країни. Одним із захоплень Олександра був спорт. Він брав участь у змаганнях з карате, неодноразово здобував перемоги.
«Брат багато років займався спортом. Та й останнім часом ходив на тренування, підтримував себе у формі. Не палив, не вживав алкоголь взагалі. Вів активний спосіб життя», – розповіла сестра полеглого воїна Наталія Мамчур.
Олександр здобув три вищі освіти: електротехнічну – у Харківському політехнічному інституті, юридичну – в академії ім. Ярослава Мудрого, а після навчався в Національній академії державного управління при Президенті України у Харкові.
«Наскільки у нього був запал до знань сильний. Сашко здобував освіту, сидів за конспектами, все нотував. Зараз у нас багато його конспектів залишилося. Брат взагалі хотів працювати на країну, не на себе. З його знаннями можна було би бізнес свій відкрити. Неодноразово йому пропонували друзі та знайомі разом працювати, але він відмовлявся, бо хотів саме бути корисним державі», – розповіла сестра.
Усі свої знання чоловік застосовував на практиці. Останнє місце роботи Олександра – компанія «Укренерго», де обіймав посаду провідного інженера. «Міг бути заброньований і нікуди не піти, але він не міг не піти. Просто не міг. Задовго до початку повномасштабного вторгнення ми у родині обговорювали те, що робитимемо у випадку нападу. Сашко заздалегідь придбав тактичну аптечку, спорядження та усе, що йому могло знадобитися. Коли розпочалася повномасштабна війна, був готовий. Просто узяв речі та пішов», – пригадала Наталія.
За її словами, брат у перші ж дні пішов у територіальний центр комплектування у Києві, а потім приєднався до тієї бригади, у складі якої у 2015–2016 роках брав участь в антитерористичній операції. «Тоді Олександр також був добровольцем. Оскільки особливо навчати його не потрібно було, бо досвід мав, одразу поїхав у «гарячі» точки країни. І майже рік воював», – розповіла Наталія.
Сестра Плаха пам’ятає його чесним, скромним, справедливим, сміливим. Він не боявся висловити свою позицію, водночас був відкритий, із тонким почуттям гумору, готовий у будь-яку хвилину прийти на допомогу та підтримати.
Олександр не сприймав лицемірства, мав величезну силу духу, був добрий до близьких і ненавидів ворогів України. Захисник мріяв про вільну, квітучу країну з чесними правилами, справедливими судами, без корупції.
Чесність, справедливість, неприйняття лицемірства, величезна сила духу, доброта до близьких і ненависть до ворогів України – ось головні риси Олександра. Він не боявся смерті, він завжди жартував, і навіть перебуваючи у пеклі, знаходив слова, щоб підтримувати рідних у тилу. Олександр постійно казав: «Всі наші жертви будуть недаремні, ми творимо історію України».
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0