Битва за Київ. Як Зеленський виганяє Кличка з КМДА

Про бажання нового українського президента отримати контроль над столицею в українських ЗМІ почали спекулювати ледь не одразу після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах. А ближче до парламентських перегонів про це заговорили самі учасники конфлікту за повноваження міської влади. 11 липня мер Києва Віталій Кличко розповів про свою зустріч із Зеленським, на якій президент повідомив міському голові про своє бажання призначити на посаду очільника Київської міської державної адміністрації (КМДА) «свою людину». Тоді Кличко назвав це «поверненням методів Януковича» та натякнув на можливість ініціювати дострокові вибори у відповідь на такий крок президента.

Перший крок

Однак від своїх намірів Зеленський не відмовився. 24 липня в офісі президента (ОП) підтвердили факт звернення голови офісу Андрія Богдана до уряду з проханням подати документи для звільнення Віталія Кличка з посади глави КМДА. Пресслужба Зеленського у своєму повідомленні наводить слова заступника голови ОП Руслана Рябошапки, який називає документ «нагадуванням» прем'єру Володимиру Гройсману. Ряпошабка зазначає - голова уряду вже вніс подання про звільнення всіх голів місцевих органів виконавчої влади, крім голови КМДА.

Прем'єр Володимир Гройсман підтвердив отримання подання про звільнення Кличка та заявив, що розгляне його на найближчому засіданні уряду. За словами прем'єра, така ініціатива ОП є «абсолютно логічною історією», адже, згідно з Конституцією, всі голови обласних державних адміністрацій складають повноваження перед новообраним президентом. Водночас, Гройсман не дав однозначної відповіді щодо майбутнього рішення уряду. «Як вирішить уряд - подивимося. У нас ще не було дискусії з цього питання», - резюмував прем'єр та, всупереч попереднім словам, додав: «Так чи інакше, він складе свої повноваження». У відповідь на запит DW в пресслужбі Гройсмана не назвали можливої дати розгляду подання з ОП, втім, зазначили, що, згідно чинного законодавства, це може тривати до 30 днів.

Відповідь Кличка

У команді мера Києва спочатку не реагували на заяву Рябошапки публічно, зазначаючи, що від президента жодної офіційної інформації не надходило. Але 26 липня Кличко провів пресконференцію, на якій назвав дії ОП неконституційними. Він зазначив, що в разі звільнення його з посади голови КМДА він буде відстоювати свої права в судовому порядку.

Водночас, мер Києва утримався від погроз ініціювати проведення дострокових виборів, про які він говорив раніше. На відміну від своїх заяв до парламентських виборів, тепер Кличко зазначив, що місцева влада має зосередитися на підготовці до опалювального сезону, а не на підготовці до можливих дострокових місцевих виборів.

Мер Києва також розповів про вимоги з боку голови ОП Андрія Богдана, який, за словами мера, кілька разів звертався до нього із вимогою координувати свої дії з забудовником Андрієм Вавришом та директором телеканалу «1+1» Олександром Ткаченком. Кличко зазначив, що відмовився від таких консультацій, бо не бачить для них правових підстав.

За словами мера, проти нього розгорнули кампанію з дискредитації, яку організували представники нової влади і соратники експрезидента Віктора Януковича. При цьому головним інструментом цієї кампанії Кличко назвав телеканал «1+1», зазначивши, що він та його брат подали до суду позов проти цього мовника. Він також звинуватив генерального директора «1+1 медіа» та новоспеченого народного депутата Олександра Ткаченка у бажанні посісти його посаду, що позначається на ангажованості сюжетів телеканалу.

Кличко як свідок

На прохання DW Ткаченко прокоментував звинувачення Кличка та назвав їх такими, що не відповідають дійсності. Медіаменеджер підтвердив той факт, що на «1+1» вийшла низка матеріалів, присвячена діяльності київської влади, однак зазначив, що вони містять лише факти та надають точку зору й самого мера Києва. За словами Ткаченка, один із сюжетів навіть зацікавив Державне бюро розслідувань (ДБР), а подібні матеріали виходили і на інших телеканалах.

У ДБР проти Кличка й справді зареєстровано два подання. Допит мера у якості свідка в рамках одного з них мав відбутися у п'ятницю, 26 липня, однак Кличко так і не прийшов спілкуватися з детективами бюро. За його словами, ці справи є «мильними бульбашками», інспірованими для медіаефекту «представниками минулої влади», зокрема Андрієм Портновим, колишнім заступником голови адміністрації президента Януковича, який повернувся в Україну після перемоги Зеленського на президентських виборах.

Також 24 липня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження за фактом зловживань чиновників комунального підприємства Київської мерії під час будівництва велосипедно-пішохідного мосту, відомого як «міст Кличка».

Ткаченко прокоментував і закид Кличка щодо бажання посунити мера з посади. Медіаменеджер та обраний народний депутат зазначив, що не збирається займатися інсинуаціями, однак додав, що метою його походу в політику є зацікавлення у вирішенні проблем в гуманітарній сфері та у його рідному місті Києві. Втім, на запитання DW, чи готовий він посісти посаду очільника КМДА, якщо отримає таку пропозицію від президента, Ткаченко не відповів.

DW також звернулася до Руслана Рябошапки із проханням прокоментувати звинувачення з боку Кличка та розповісти про плани ОП щодо майбутнього посади голови КМДА, однак цей запит було проігноровано.

Шлях Януковича

Керівник київського Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктор Таран відзначає - шлях, яким вирішили піти у команді Зеленського, суперечить рішенню конституційного суду, який ще у 2003 році постановив, що КМДА має очолювати лише обраний міський голова Києва, а президент лише має призначити його головою адміністрації. До того ж, додає Таран, такий підхід нагадує шлях Віктора Януковича, що у 2010 році заради захоплення контролю над столицею призначив головою КМДА Олександра Попова, хоча мером на той час продовжував залишатися Леонід Черновецький.

Свого часу, продовжує Таран, Черновецький фактично без спротиву віддав Київ, в той час як Кличко заявляє про свій намір боротися за владу у столиці. «Однак, за нинішніх умов у нього не так багато опцій для опору, тому, якщо план офісу президента буде реалізовано, мер фактично перетвориться на «англійську королеву» без особливих повноважень», - пояснює експерт. Він нагадує, що у Києві відсутній міськвиконком, як в інших містах України, і його функції виконує КМДА. І тому саме адміністрація вирішує, куди підуть гроші, визначені у бюджеті столиці.