Чому варто розблокувати порти України для всіх видів товарів

Розблокування портів України для всіх груп товарів дозволить збільшити ВВП на 10% та принесе бюджету близько 135 мільярдів гривень надходжень в рік. Окрім цього, при оптимістичних прогнозах, вдасться відновити близько 500 тисяч робочих місць.

Про це в інтерв'ю 24 Каналу розповів генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов. Крім того, експерт поділився думками, які кроки допоможуть пришвидшить розблокування портів. Про головне, розповідаємо далі.

Які галузі найбільше потерпають від блокування портів

Ще минулого року Федерація роботодавців України виступила з ініціативою про розблокування портів і вільне судноплавство в акваторії Чорного моря. За цей час позиція організації не змінилася. Тут наголошують – допоки ситуація не зміниться, більшість українських галузей продовжать стикатися зі збитками. Якщо говорити у цифрах, внаслідок блокади трубна промисловість просіла на 40%, кольорова металургія – на 82% проти довоєнних показників.

«Насправді ми говоримо чітко, що страждають всі галузі. До війни саме через порти здійснювалася більшість експортно-імпортних операцій. Сьогодні ми можемо назвати і галузі про які мало хто каже, наприклад, про комплектуючі для машинобудівництва, які завозилися контейнерами. Дуже великий обсяг зовнішнього торгівельного обороту був саме через морські порти», – пояснює Руслан Іллічов.

Він додає, що особливо важко компенсувати відсутність експорту через порти металургії. Зокрема, гірничо-металургійному комплексу, кольоровій металургії, трубній та хімічній промисловості. Також від блокади страждає вугільна енергетика та будівельна галузь.

«Кількість цих галузей дуже велика і не варто обмежувати їх лише зерном, рудою чи металом. Це велика кількість і номенклатура товарів, яка ішла через морські порти,
– каже генеральний директор Федерації роботодавців України.

Чому інші шляхи поставок малоефективні

Повторити об'єми поставок, які фіксували в довоєнні часи, неможливо ні залізничними, ні автомобільними шляхами через західний кордон. І питання навіть не у кількості пунктів пропуску, а у логістиці.

«Якщо ми говоримо Близький Схід, куди ми експортували раніше, то тут дійсно морський шлях був оптимальним і логістично-вигідним. Адже йдеться не лише про перевезення. Далі товар потрібно везти до порту. Це порти Румунії чи, наприклад, порти Гданську в Польщі. Перевантажувати. Тому тут справа не лише в пропускній можливості нашого західного кордону», – наголошує експерт.

Звісно, ускладнена логістика впливає на економічний фактор. І навпаки – забезпечення вільного судноплавства і експорту та імпорту товарів через морські порти допоможе збільшити надходження в бюджет країни.

«Ми порахували, що за рік це приблизно 135 мільярдів гривень надходжень, десь 18 мільярдів доларів валютної виручки. І ми рахували зайнятість: при таких оптимістичних розрахунках близько 500 тисяч робочих місць може бути відновлено. Тобто цифри цілком реальні, розуміючи, які обсяги торгівлі ішли через морські шляхи», – підкреслює Іллічов.

Як Україна та світ повинні тиснути на країну-агресора, щоб пришвидшити розблокування портів

Сьогодні головне завдання Україн – домовлятися про посилення позиції НАТО. Далі, безперечно, важлива передача додаткових засобів протиракетної оборони та дипломатичні кроки, націлені на співпрацю з країнами глобального півдня. Приміром Китай, який до повномасштабного вторгнення був одним із головних споживачів української залізної руди, напряму зацікавлений в повноцінному відновленні нашого експорту.

Паралельно, на думку Руслана Іллічова, важливо запроваджувати фонд гарантійної компенсації шкоди, яка буде заподіяна судам, що заходять в Україну. Розповсюджувати його варто на всі типи товарів. Ще один крок – забезпечення супроводу, можливо, торгівельних караванів.

«Насправді я дуже сумніваюся, що країна-агресор ризикне в цьому випадку застосовувати силу до військового флоту НАТО. І, звичайно, країни НАТО здатні посилити допомогу в технічному плані та захистити наші порти. Все це цілком можливо і на це непотрібно багато зусиль. Ці всі речі дуже легко реалізуються», – підсумовує експерт.

Даша Птаховська, 24 канал