Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Торгівля Росії та України: санкції залишаються, товарообіг зростає

    • Розсилка
    Торгівля Росії та України: санкції залишаються, товарообіг зростає

    Попри взаємні санкції, обсяги торгівлі між Росією та Україною зростають упродовж двох останніх років

    1 серпня Україна запровадила спецмито на дизельне паливо та скраплений газ, що постачаються трубопроводами. А у липні український уряд продовжив до кінця 2020 року заборону на постачання низки російських товарів, включивши до переліку нові товарні групи: будівельні матеріали, мінеральні добрива, продукцію деревообробки та металургії, легкові й вантажні авто. DW з'ясувала, які товари з РФ досі імпортує Україна, чому це відбувається, і без яких поставок з Росії українська промисловість не зможе обійтися найближчим часом.

    Україна купує в Росії більше, ніж продає

    Нині Київ купує у Москві більше, ніж їй продає. На запит DW Інститут економіки й прогнозування НАН України, посилаючись на Держслужбу статистики, надав дані про динаміку торговельного балансу між Україною та РФ за останні роки.

    Згідно з цими даними, в 2015 та 2016 роках двосторонній товарообіг падав, а потім знову почав зростати.


    Читайте також


    Так, у 2018 році Росія ввезла з України товарів на 3,65 мільярда доларів (у 2017 році - на 3,94 мільярда), а Україна з РФ - на 8,09 мільярда (7,2 мільярда). За січень-березень 2019 року український експорт до Росії становив 760 мільйонів доларів, а імпорт з РФ - 1,8 мільярда. Таким чином, за перший квартал від'ємне сальдо України в торгівлі з Росією перевищило 1 мільярд доларів.

    Основні статті українського імпорту з Росії

    Згідно з інформацією Інституту економіки та прогнозування, у структурі імпорту з Росії в Україну в 2018 році домінують енергоносії – нафта, дизпаливо, зріджений газ, вугілля та паливо для атомних електростанцій. За них Київ заплатив 4,4 мільярда доларів. Далі йде продукція промисловості - котли, машини, реактори, продукція чорної металургії, хімічні добрива, полімери та пластмаси, продукти неорганічної хімії, наприклад, аміак. На ці дві товарні групи торік припало 77,5 відсотка загального українського імпорту з РФ. У грошовому еквіваленті це 6,25 мільярда доларів.

    Нафта й нафтопродукти - ключовий імпорт, але не критичний, коментує дані київський економічний аналітик Борис Кушнірук. Він вважає, що цю сировину, а також природний газ Україна може вільно придбати в країнах ЄС. І хоча походження такого газу може бути російським, формально Київ, за висловлюванням експерта, купує «сировинний товар, котрий не має національності».

    «Але ось ядерні реактори, котли, деякі машини, а також ядерне паливо для українських АЕС - це справді критичний імпорт. Тут ми залежимо від Росії. А також у тому, що стосується переробки відпрацьованого ядерного палива, яке Україна відправляє в Росію, оскільки своїх заводів у нас немає», - зауважує Кушнірук.

    За даними Держслужби статистики, за п'ять місяців 2019 року Україна закупила ядерного пального в російської компанії «ТВЕЛ» майже на 17,5 мільярда доларів, а в японсько-американській Westinghouse на - 51,23 мільйона. За інформацією Бориса Кушнірука, Westinghouse готова повністю взяти на себе постачання ядерного палива для українських АЕС, але для цього компанії потрібен ще мінімум рік.

    Квоти й мита

    Київ пішов на серйозні обмеження в торгівлі з Росією в 2015 році. Це сталося вже після того, як США та країни ЄС запровадили економічні санкції щодо Москви на знак протесту проти анексії Криму й початку збройного конфлікту на Донбасі. Україна час від час оновлює перелік заборонених для імпорту російських товарів, а на дозволені встановлює квоти й підвищує на них мито. За рахунок спецмит на дизельне паливо й зріджений газ, що постачаються трубопроводами, український уряд планує щорічно поповнювати держбюджет додатково на 2 мільярди гривень.

    У довідці, яку DW надав Інститут економіки й прогнозування НАН України, вказано, що запроваджена Києвом заборона на ввезення з РФ будівельного шиферу посилила конкурентні позиції українського виробника на внутрішньому ринку. А ембарго на російські мінеральні добрива, які «постачались за демпінговими цінами», покращило ринкові умови для місцевих компаній.

    При цьому в 2016-2018 роках в Україні, згідно з довідкою, відкрились шість нових заводів з виробництва рідких й гранульованих добрив. Крім того, частково імпорт добрив з РФ замінили закупівлею в інших країнах. Так, наприклад, головним постачальником Україні сульфату амонію стала Білорусь.

    Хто і чому купує російські споживчі товари

    На полицях українських супермаркетів доволі часто трапляються російські споживчі товари. Переважно це побутова хімія, косметика, парфюмерія. За даними Держстату України, в 2018 році такої продукції імпортували на 53 мільйони доларів. Але її асортимент значно вужчий, ніж до 2014 року. 

    Про походження товару можна дізнатись зі штрих-коду країни, російські коди - 460-469. Крім того, деякі супермаркети за власною ініціативою вказують на цінниках, що товар виготовлено в Росії. Обов'язкового маркування товарів у такий спосіб не передбачено.

    DW поцікавилась у кількох покупців-киян, чому вони віддають перевагу товарам з Росії. За словами Альони, вона звертає увагу в першу чергу на ціну. Коли їй нещодавно треба було купити пральну машину італійської марки, з'ясувалось, що ціна моделі, котра випускається за ліцензією в Росії, є оптимальною. Батько Альони користується для лікування одним з препаратів російського виробництва: «Ми замовляємо ці ліки в наших друзів у РФ, оскільки там вони коштують у перерахунку 300-400 гривень, а тут в аптеці вже - 1200».

    А от Наталя надає перевагу неросійським товарам. Інколи, визнає вона, хочеться купити щось з РФ, оскільки привертає якість. Цим відрізняються, за її словами, косметично-гігієнічні засоби. «Але я не хочу віддавати гроші фірмам з країни, котра здійснила проти нас агресію й анексувала частину території. Податки, які вони платять, йдуть на фінансування армії Росії», - пояснила свою позицію Наталя.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ