50 гривень за куб газу. Як бізнес виживає в шокових умовах

15 січня почала діяти постанова уряду про продаж за пільговою ціною 20% газу українського видобутку підприємствам, які виробляють соціально значущі продукти харчування. Як вже повідомляв «Главком», до списку виробників продовольства, які отримуватимуть пільговий газ, потрапило 7 тис. підприємств.

17 січня Українська енергетична біржа провела перші торги з продажу природного газу власного видобутку, до них були допущені перші 100 виробників соціальних продуктових товарів. Продавці представили 137 лотів, зі стартовими цінами від 6154 до 17770 грн за тис. кубометрів (середня пільгова ціна на газ склала 11,6 тис. грн). Для порівняння ринкові ціни сьогодні в 4-5 разів вищі. Пільги діятимуть для покупців у період карантину, але не довше ніж до 1 травня 2022 року.

Нагадаємо, що після різкого подорожчання в минулому році природного газу ситуація стала настільки критичною, що деякі компанії, які виробляють продукти харчування, навіть заявили про можливу зупинку – щоб не працювати на збиток.

«Главком» звернувся до керівників підприємств та асоціацій харчової промисловості, а також виробників мінеральних добрив, а це одна з найбільш енергоємних галузей, із питанням, як вони долають газову кризу.

Яку частку собівартості вашої продукції складає природний газ? Які інші основні складові – для порівняння?

«Хлібні інвестиції»

Складова природного газу на підприємствах холдингу, у наших витратах, зараз складає до 20%. Вона на другому місці після сировини – на борошно припадає близько 40%.

«Молочний альянс»

У грудні 2021 року природний газ у собівартості продукції підприємств холдингу становив 12%. Це виявилася друга за величиною стаття витрат після сировини – 60%. На третьому місці – витрати на тару та упаковку, 8%.

«Теплиці України»

Собівартість природного газу в продукції комбінату «Тепличний» (70% – свіжі помідори, 30% – огірки) становить близько 60%. Потім іде електроенергія – до 5%, і вода – 3%. Приблизно такі ж показники і на інших підприємствах.

Спілка хіміків України

Собівартість газу в азотних мінеральних добривах становить до 60%. На другому місці – електроенергія з 4%. Каталізатори-запчастини та заробітна плата ділять третє-четверте місця.

Скільки природного газу споживається на рік, чи є сезонність?

«Хлібні інвестиції»

На рік споживання природного газу «Хлібними інвестиціями» – трохи більше 6 млн кубометрів. Якщо говорити про хлібопекарську галузь загалом – це до 100 млн кубів щорічно. Особливих піків по місяцях немає – найбільша кількість газу йде на технологічні потреби, але у холодну пору року споживання зростає в середньому на 10% – газ використовується для опалення.

«Молочний альянс»

На місяць заводи холдингу споживають від 720 тис. до 750 тис. кубометрів газу. Виробництво молочної продукції від сезону не залежить, тут хіба варто говорити про завантаженість підприємств – вони з тих чи інших причин можуть працювати не на повну потужність.

«Теплиці України»

Загальне споживання газу на підприємствах, що входять до асоціації – 54,2 млн кубометрів на рік. Основне споживання посідає на січень-квітень, це понад 60% всього обсягу. Для порівняння: якщо у липні комбінату «Тепличний» необхідно 1 млн кубів газу для обігріву рослин, то у лютому – вчетверо більше.

Спілка хіміків України

В 2021 році виробники азотних мінеральних добрив споживали загалом близько 1,9 млрд кубометрів природного газу. Якщо раніше підприємства працювали цілий рік досить рівно, то зараз можна відзначити піковий період – з вересня до березня: під осінню, а головне – під весняну посівну.

Почому зараз купуєте природний газ, як зросла його вартість, коли ситуація стала особливо критичною?

«Хлібні інвестиції»

На початку 2021 року ціна газу була в межах 5 тис. грн за тисячу кубометрів. (Приблизно такою ж вона була і в 2020 році). З весни ціна почала зростати, і до жовтня становила вже 27 тис. грн за тисячу кубів. Критичними стали листопад-грудень, у контрактах на постачання природного газу на січень 2021 року фігурують цифри від 47 до 60 тис. грн. За останніх 20 років збільшення вартості газу в рази не було ніколи.

«Молочний альянс»

В 2020 році вартість природного газу в середньому становила 5,8 тис. грн за тисячу кубометрів. У липні 2021 року вона вже досягла 12,5 тис., а критичною ціна стала з серпня, переваливши позначку 14 тис. Наразі ми купуємо тисячу кубометрів газу по 43,2 тис. грн.

«Теплиці України»

Якщо в 2020 році ми платили 5,6 тис грн за тисячу кубометрів газу, то в січні-квітні 2021 року вона становила вже 9,7 тис. грн. Криза почалася у липні – коли природний газ коштував вже 17 тис. грн. Серпень – 19,5 тис. грн, жовтень-листопад – плюс-мінус 35 тис. грн, а у грудні вартість газу досягла позначки 45,2 тис. грн за тисячу кубометрів.

Спілка хіміків України

Вартість природного газу зараз приблизно однакова для всіх галузей – до 45 тис. грн за тисячу кубометрів. А помітно «кусатися» ціни почали, мабуть, із серпня 2021 року, якраз під осінню посівну кампанію.

Як різке подорожчання газу вплинуло на роботу ваших підприємств?

«Хлібні інвестиції»

Звичайно, це дуже сильно вдарило по наших фінансових результатах, призвело до збитків. Адекватно підвищити ціни на хліб ми не можемо, оскільки пов'язані договірними відносинами з торговими підприємствами. Типова ситуація – збільшення ціни не більше, ніж на 5% на місяць, та попередження про зміну ціни не менше, ніж за місяць.

Тобто злетіла ціна на газ – треба написати відповідний лист, узгодити все з торговими мережами, а відпускна ціна підніметься лише за місяць. При цьому гроші ми отримаємо ще за місяць, це в кращому разі. Але зростання на 5% не перекриває зростання вартості газу. Прогнозна збитковість на наших підприємствах за підсумками січня 2022 року – 10-20%.

«Молочний альянс»

Підприємства нашої холдингової компанії з серпня 2021 року працюють зі збитком. За ІІІ квартал збитки склали 41 млн грн. Остаточні дані за IV квартал ще не підраховані, але припускаємо, що вони становитимуть приблизно 70 млн грн.

«Теплиці України»

Минулого року збитки комбінату «Тепличний» становили 80 млн грн, за збереження нинішньої ситуації з ціною на газ передбачувані збитки у 2022 році – 280 млн грн. Із шестисот працівників комбінату вже звільнилося сто осіб – це 17%.

Спілка хіміків України

З вересня 2021 року через високі ціни на газ простоює Одеський припортовий завод. А з грудня «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» було змушене перейти на роботу з імпортним аміаком (це головна сировина для виробництва азотних добрив, газова складова у собівартості – 90%). При цьому станом на 1 січня на складах накопичилося 200 тис. тонн добрив: аграрії їх не купують – мабуть, чекають на підвищення закупівельних цін на кукурудзу, і тоді куплять.

Чи можливе, у принципі, створення якихось стратегічних запасів газу при підприємствах?

«Хлібні інвестиції»

Безпосередньо для підприємства – звісно, ні. Теоретично можна законтрактувати газ наперед, але за продукцію нам платять через два місяці, а ми за сировину та енергоносії повинні платити одразу. Йде касовий розрив, відчувається серйозна нестача вільних коштів. Щоб законтрактувати запас на пів року – для підприємств холдингу потрібно понад 100 млн грн. Це просто нереально.

«Молочний альянс»

На одному з підприємств холдингу ми зробили мазутосховище, обладнали паливні котли під використання мазуту. Ціна на це паливо вдвічі нижча, ніж на природний газ, ми можемо створити його двомісячний запас. Інші чотири заводи поки що повністю залежні від газу, і, відповідно, від ціни на нього.

«Теплиці України»

Для нашої галузі це неможливо. У нас не ті фінансові можливості, щоб платити за газ за кілька місяців уперед або будувати поруч із комбінатом газові сховища.

Спілка хіміків України

На підприємствах, які використовують від 50 до 100 млн кубометрів природного газу на місяць, створити такі запаси неможливо. Запаси такого обсягу можна створити лише у сховищах «Нафтогаз України», купивши певну кількість газу.

Але у нас є сумний досвід. У 2015 році хімзаводи купили 500 млн кубометрів газу (цього, наприклад, Одеському припортовому заводу вистачило б на 10 місяців роботи), але використати встигли лише 50 млн кубів – решту газу було заарештовано за позовом МВС. Усі судові інстанції ще в 2017 році ухвалили: газ повернути, але вже минуло п'ять років, а віз, як кажуть, і нині там. Хто ж тепер гратиме в такі ігри з державою?

Чи передбачається перехід на альтернативні джерела енергії – біогаз, пелети тощо. Чи можлива повна відмова від природного газу?

«Хлібні інвестиції»

Справа в тому, що при переході на альтернативні джерела енергії нам необхідно міняти технологічне обладнання, розроблене під природний газ. А це – інвестиції у мільйони доларів. Тут знову ж таки питання доцільності: понад 15 років використання природного газу було вигідним, зараз – ні. Що буде вигідно завтра – не знає ніхто.

«Молочний альянс»

Ми провели експеримент на Яготинському маслозаводі, збудували пелетну станцію. Вона виявилася неефективною, плюс екологічні проблеми, пов'язані з димом. Можна перевести підприємства на скраплений газ, зараз розглядаємо проєктні пропозиції.

«Теплиці України»

Зараз ні. Сировина для виробництва біогазу в нас якась є, але необхідно створення відповідного підприємства. Перейти до твердого палива? Це сумнівно з погляду екології. Наприклад, для забезпечення потреб комбінату «Тепличного» необхідно на день 60 вагонів вугілля, це 3600 тонн.

Спілка хіміків України

Біогаз, біометан – не підходить, це треба будувати спеціальні заводи, причому там, де є відповідна сировина. Вихід лише у розвитку в Україні відновлюваної енергетики, за допомогою якої можна буде виробляти зелений водень, а потім із нього – екологічно чистий аміак.

Що, на вашу думку, має робити держава в ситуації, що склалася?

«Хлібні інвестиції»

Не секрет, що собівартість газу внутрішнього видобутку у нас, за різними оцінками, становить максимум 12 тис. грн за тисячу кубометрів. А продають його за 48 тис. грн. Тому якщо в одній галузі ми маємо рентабельність 300%, а в іншій – до 20% збитків, це, напевно, не зовсім правильно. І держава має на такі речі реагувати.

Втім, 30 грудня Кабмін прийняв постанову про продаж газу внутрішнього видобутку за пільговою ціною. Ми очікуємо, що вона становитиме хоча б близько 20 тис. грн за тисячу кубометрів.

«Молочний альянс»

Якщо говорити глобально – необхідно розробити та впровадити програму підтримки молочної галузі. У Європі до речі все молоко дотується державою. А на даному етапі необхідне використання природного газу українського видобутку за розумними цінами та надання податкових пільг з ПДВ по всьому ланцюжку: сировина – переробка – реалізація. Зараз вийти у плюс можна, якщо вартість газу матиме до 20 тис. грн за тисячу кубометрів, а ціну на сировину – мінус 7%.

«Теплиці України»

Треба створити альтернативні джерела постачання, крім спотових. І, звичайно, необхідно використовувати природний газ власного видобутку.

Спілка хіміків України

28 грудня на нараді в Мінагрополітики ми запропонували викупити ті 200 тис. тонн добрив, що на складах, і дати нам в борг, товарний кредит, 750 млн кубометрів газу на січень-березень (або повернути 450 млн кубів). До червня ми пообіцяли газ віддати – за всіма прогнозами до того часу вартість газу знизиться до позначки $500-700 за тисячу кубометрів. Підготовлено відповідний меморандум, його підписали Мінагрополітики та великі аграрні холдинги, залишилася лише згода Міненерго. Але вони у роздумах.

Чи допоможуть вирішити кризу зупинка підприємств, перехід на скорочений режим роботи?

«Хлібні інвестиції»

Зупинка хлібопекарських підприємств – це не варіант, це автоматично бунт. Про таке навіть не хочеться й думати.

«Молочний альянс»

Приклад одного з наших заводів: зупинка роботи на один місяць завдає холдингу 2,5 млн грн збитків. А продовження роботи за нинішньої ціни на природний газ та сировину завдає збитків 7,5 млн грн. Дешевше зупинитися.

«Теплиці України»

Зупинка підприємств нашої асоціації на ринку плодоовочевої продукції навряд чи позначиться: і так левова частка овочів та фруктів в Україні – це імпорт. Але якщо брати ситуацію у всіх галузях, то зупинки та страйки підприємств призведуть до хаосу.

Спілка хіміків України

Білорусь, як правило, забороняє імпорт добрив у період посівної. Уряд РФ ввів обмеження на імпорт мінеральних добрив. Один наш завод вже стоїть, інші працюють із перебоями. Якщо повністю зупинитись, до посівної аграрії отримають 25-30% необхідної кількості добрив (щорічне споживання складає близько 6 млн тонн). Тоді можливо, буде поганий урожай. Щоб не зривати контракти та платити неустойку, зернотрейдери восени продаватимуть все, що є, і виникне загроза для продовольчої безпеки України.

Андрій Кузьмін, «Главком»