Головний свідок у Стокгольмському арбітражі прокоментував поведінку Тимошенко під час процесу

Колишній перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Ігор Діденко, який був ключовим свідком у Стокгольмському арбітражі прокоментував той факт, що Юлія Тимошенко не погодилася свідчити у суді щодо газових контрактів з «Газпромом», підписаних у 2009 році.

 «Для мене взагалі не стояло питання, погоджуватися чи не погоджуватися, було само собою зрозуміло, що потрібно брати участь у процесі. А чому пані Тимошенко не відповіла згодою, не знаю. Під час підготовки до слухань судових матеріалів, я знаю, що наші міжнародні адвокати до неї зверталися», – сказав Діденко в інтерв’ю «Главкому».

Нагадаємо, Діденко у 2009 році наполіг, аби в контрактах була передбачена можливість захищати інтереси компанії саме в Стокгольмському арбітражі, а не в московських судах, як наполягала російська сторона. Завдяки цьому через 10 років Україні вдалося відбити всі позовні вимоги «Газпрому» щодо кабальної норми контракту «бери або плати» на суму понад $80 млрд.

«У адвокатів «Газпрому» була своя робота – вони хотіли через заплутані запитання довести судовій палаті, що той чи інший свідок є некомпетентним або неправдивим. Там працювали надзвичайно високооплачувані англійські адвокати – королівські баристери. І от вони думали: якщо згадувати одне й те ж питання з різних точок зору, то можна досягти якогось бажаного для них результату. Але якщо ти відповідаєш правдиво, то це значить, що ти розповідаєш історію, яка єдина мала місце», – пояснив Ігор Діденко.

 «Я розумів, що шведське міжнародне право базується на шведському матеріальному праві. Тому, навіть якщо в контракті записано сотні відсотків штрафних санкцій, вони все одно будуть переглянуті на свою співмірність із відсотками, передбаченими шведськими законами. Тому ми наполягли на внесенні до контрактів Стокгольмського арбітражу – нам це вдалося», – зазначив Діденко.

Ігор Діденко у січні 2009-го брав участь у підписанні скандальних контрактів з «Газпромом», зокрема й щодо транзиту на 2009–2019 роки. Узгодження умов тих контрактів відбувалося в умовах «газової війни»: тоді за вказівкою Кремля «Газпром» повністю заблокував подачу газу в Україну, без російського палива замерзали країни Європи. Це різко підвищило градус напруження в ті дні. Українській стороні доводилось працювати в цейтноті, аби відстояти свої інтереси.

 Нагадаємо, 11 квітня 2011 року Генпрокуратура повідомила про порушення проти Юлії Тимошенко справи за звинуваченням у перевищенні влади та службових повноважень під час укладання «газових» контрактів із Росією 19 січня 2009 року. А 24 червня 2011 в Печерському районному суді м. Києва розпочався суд у цій справі.5 серпня 2011 Юлію Тимошенко було заарештовано в залі суду (внаслідок її суперечки з Прем'єр-міністром М.Азаровим, який давав свідчення в суді). 11 жовтня 2011 року суд визнав Тимошенко винною за частиною 3 статті 365 ККУ (перевищення влади та службових повноважень) і її було засуджено до семи років в'язниці із забороною займати державні посади протягом трьох років.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко розповів в інтерв’ю «Главкому», що представники компанії довго вмовляли Юлію Тимошенко дати свідчення в Арбітражному суді, але згодом визнали це надто небезпечним.

«Нафтогаз України» отримав від «Газпрому» $2,9 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу.