Голова уряду забув, скільки в Україні аеропортів?
Премєрміністр України Олексій Гончарук на сторінках видання «Новое время» оприлюднив плани, які він має намір втілити за час своєї каденції. Плани дуже амбітні ,але не дуже реалістичні, вважають опитані «Главкомом» експерти. Вони дали неоднозначну оцінку планам Гончарука. «Яким чином він збирається досягати цих цілей?», - не розуміють експерти.
Економічне диво?
Першим пунктом плану Гончарука йде «зростання ВВП у перший рік на 5%, а протягом наступних чотирьох — щонайменше на 7%, що забезпечить створення 1 млн робочих місць на наступні п’ять років». Крім того, голова уряду збирається «забезпечення українців високим прожитковим мінімумом, який враховуватиме витрати, зокрема на комунальні послуги. На те, що зараз називають прожитковим мінімумом, вижити неможливо».
Віталій Шапран
головний експерт Ради Нацбанку України
«Озвучені Гончаруком параметри є такими, що їх можна виконати, але водночас не є гарантованими. Знаю, що у комітету з фінансів є великі плани з детінізації економіки. Збільшення ВВП можливе не лише за умови відкриття ринку землі чи збільшення кредитування, а за рахунок того, що частина тіньової економіки перейде в офіційний сектор.
У той же час, у нас економіка залежна від зовнішньої торгівлі, сировинна, дуже чутлива до зниження світового ВВП, а зараз - ще й до коливань у Єврозоні, куди ми орієнтуємо свій експорт. Для того, щоб досягти відчутного зростання, важливо змінювати характер економіки, змінювати структуру наших галузевих ринків. За один рік цього не зробить ніхто».
Володимир Лановий
екс-міністр економіки України, доктор економічних наук
По-перше, ці показники занижені до тих, яких прагне український народ. Зараз економічні показники на 30% нижчі за ті, що були у 1991-у.
По-друге, ті ідеї, які висуває нинішній уряд, є недостатніми для високих темпів зростання. На мою думку, економіка за нового уряду не перевищить показники, як ми мали за прем’єра Гройсмана. 3% - це найбільш точний прогноз. Понад те, я думаю, що за рік-два зупиниться і таке зростання, бо вичерпаються ті резерви, які накопичились за рахунок стабільності гривні, відносної стабільності тарифів. Саме вони за останні півроку сприяли певному покращенню економічної ситуації.
Україна використовує поверхневі методи, тоді як потрібні глибинні реформи: перехід на найновіші світові технології у промисловості. Крім того, треба розвивати інноваційні галузі бізнесу, а у старі галузі, які потребують модернізації, потрібно вкладати гроші та реконструйовувати їх. Необхідно шукати нові ринки збуту.
Нова ж влада бачить лише якісь інфраструктурні проекти. Внутрішнього змісту ж економічного зростання немає у їхніх пропозиціях. Вони дивляться на малий та середній бізнес як на дійну корову, але ж це, навпаки, джерело інновацій!»
Василь Юрчишин
Директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова
«Наміри правильні – амбітні задачі потрібні. Але за рахунок чого уряд збирається досягати таких показників? На жаль, існує внутрішнє протиріччя. У нас дуже мало інвестицій – як зовнішніх ,так і внутрішніх. Упор роблять на зовнішніх інвесторах ,але зовнішній інвестор не піде, якщо національний інвестор законсервований. Я не думаю, що найближчим же часом український інвестор запалає довірою до влади.
Наступне - Україні потрібні структурні технологічні зміни. Для цього потрібні, знову-таки, внутрішні інвестиції, а також людський капітал. Навчання ж відбувається не так швидко: це 5-7 років університетської освіти. Крім того, ми перебуваємо в умовах значного відтоку людського капіталу, інтелектуали виїжджають з країни.
Без зрозумілих інструментів – до прикладу, зниження податків, розширення кредитування – такі задачі важко буде реалізувати».
То скільки кілометрів доріг відремонтуємо?
Ще один пункт плану прем’єра – «розвиток інфраструктури та зв’язку: відновлення 24 тис. км автошляхів, 15 аеропортів і п’яти морських портів, запуск внутрішніх водних шляхів, покриття території України швидкісним інтернетом».
Сергій Вовк
директор Центру транспортних стратегій
24 тис. км доріг зі 170 тис. – це означає, що лише кожна шоста дорога буде відремонтована. Отже, вони не бачать можливостей, щоб відремонтувати решту?
Що стосується аеропортів, то напевно, уряд не в курсі, що на території України є лише два аеропорти: «Бориспіль» і «Львів». Всі інші аеропорти знаходяться у комунальній власності, і уряд на них не має ані найменшого впливу.
Володимир Омелян
ексміністр транспорту
У ситуації, коли в країні є 170 тис. км доріг, з яких 90% у поганому чи відверто жахливому стані, ми не можемо собі дозволити ремонтувати порядку 4 тис. км на рік. Ми (попередній уряд) створювали Дорожній фонд і запускали глобальну реформу дорожнього господарства. Цього року фонд мав 50 млрд грн, плюс – кошти міжнародних фінансових організацій. Плюс ми передбачили окрему державну програму, яка мала запрацювати наступного року, що передбачає по 10 млрд грн впродовж наступних 5-ти років на дороги, які з’єднують між собою райцентри.
Щодо 5-ти аеропортів – хочу нагадати. Що в Україні аеропортів нині діючих всього 19. Тобто це виглядає так, що у наступні роки уряд хоче скоротити їхню кількість. Крім того, хочу нагадати, що у нас є 13 морських портів плюс один порт у В’єтнамі.
Разом із тим, я вітаю ухвалення Верховною Радою у першому читанні законопроєкту про запуск внутрішніх водних шляхів, робота над яким Міністерство розпочало ще у 2015-у році. Він пройшов усі етапи роботи на усіх щаблях: від експертного до політичного. Для чого потрібно перевезення річками? Для розвантаження доріг та залізничних сполучень, а отже – для економії на подальшому ремонті доріг.
Екологічна колізія
Гончарук також планує «суттєве зменшення шкідливих викидів. Екологічне питання у нас точно в пріоритеті. Потрібно підтримувати розвиток відновлюваної енергетики та скорочувати енерговитрати. Знадобляться інвестиції в комплексну систему енергетичної та екологічної ефективності».
Володимир Борейко
Директор Київського еколого-культурно Центру
Це неможливо. Це популістська пропозиція, яка не має жодного юридичного та політичного обгрунтування. Для того, щоб зменшувати викиди, потрібен, у першу чергу, документ, що регулює гранично допустимі норми – їх ексголова уряду Володимир Гройсман відмінив під виглядом декомунізації.
Крім того, змусити Ріната Ахметова, Віктора Пінчука та інших скоротити викиди просто неможливо. Для цього немає механізму, тобто екологічної інспекції, яка б штрафувала. Завдяки старанням Гройсмана інспектори мають тепер за місяць попередити про перевірку діяльності. За цей час підприємства підготуються та перекриють труби. Як можна бізнесменів примусити до чогось без штрафів?
Ба більше: як можна змусити ТЕЦ, якщо той самий Гончарук об’єднав Мінекології з Міненергетики? Що, міністр енергетики сам собі буде яйця відривати? То про що тоді мова…
Чи поміститься держава у смартфон?
Крім того, Гончарук планує втілити план президента Володимира Зеленського, з яким той йшов на вибори: «Держава в смартфоні. 2020 рік буде роком цифровізації країни. З 1 жовтня 2019-го уряд вже планує відмовитися від паперового документообміну між державними органами влади».
Якщо частина щодо переходу на електронний документооббіг у Верховній Раді зустріли ледь не оплесками – під час першого засідання співголова «Європейської солідарності» Ірина Геращенко скаржилась на стоси паперів – то з «державою у смартфоні» ситуація поки не настільки оптимістична. Одну зі складових переміщення держави у смартфон, а саме запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (введення так званого е-чека) шляхом роботи з додатком на смартфоні, експерти вже критикували.
«Зробити лише вигляд діджиталізації (РРО у смартфонах) - насправді касові апарати ніхто міняти не збирається. На сьогоднішній день реєстрація новітніх моделей комплексів (РРО) у Реєстрі ДФС не здійснена», - підкреслює віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.
Коментарі — 0