Рада прийняла закон про локалізацію без норм, які шкодили відносинам з ЄС
Вимоги локалізації не поширюватимуться на компанії із країн-членів угоди GPA, зокрема ЄС та США
Верховна Рада ухвалила законопроект про забезпечення локалізації виробництва машинобудування для держзакупівель. Депутати підтримали оновлену редакцію, яка прибрала ті зміни правил закупівлі, що суперечили Угоді про асоціацію з ЄС. За документ проголосувало 323 народних депутатів.
Законопроєкт стосується, зокрема, закупівлі трансформаторів, автобусів, фургонів, пожежних транспортних засобів, причепів, тролейбусів, вертольотів, насосів, компресорів та іншого.
Рада проголосувала за те, щоб з 2022 року строком на 10 років, у випадку, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснював закупівлю виключно якщо ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
- у 2022 році - 10%;
- у 2023 році - 15%;
- у 2024 році - 20%;
- у 2025 році - 25%;
- у 2026 році - 30%;
- у 2027 році - 35%;
- з 2028 року до дня завершення 10-річного строку – 40%.
Закон ухвалили на основі оновленої та суттєво зміненої редакції, яку профільний комітет затвердив у понеділок 13 грудня.
Ключова зміна стосувалася того, що дія цього закону не поширюється на товари, вироблені в країнах, з якими Україна уклала договори про доступ до держзакупівель – тобто у державах Євросоюзу (Угода про асоціацію), США та низці інших країн (угода СОТ про державні закупівлі) тощо – у разі якщо з ними діють правила або принципи, «передбачені іншими міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою».
Втім, у разі якщо механізм оцінювання локалізації справді буде створений, обмеження на закупівлю продукції машинобудування буде поширюватися на Туреччину, Білорусь, Росію тощо, з якими Київ не має таких договорів.
Раніше наміри Верховної Ради ухвалити закон про «локалізацію» державних закупівель викликали критику як української експертної спільноти, так і західних партнерів через те, що закон суперечив Угоді про асоціацію з ЄС та іншим міжнародним зобов’язанням. До обурень Євросоюзу згодом підключилися і США, письмово нагадавши Києву про необхідність дотримуватися зобов’язань.
Проти ініціативи депутатів виступив також уряд, що зрештою допомогло домовитися про компроміс, який і був утілений на голосуванні 16 грудня.
До слова, наразі Україна домовляється з Німеччиною щодо розблокування закупівель зброї в НАТО.
Нагадаємо, раніше Верховна Рада спростила ввезення гуманітарних вантажів в Україну.
Коментарі — 0