В Україні взялися залучати колекторів для вибивання боргів за комуналку

Після заборони Кабміну на відключення боржників від комунальних послуг на час карантину обсяг проплат знизився. Насамперед це стосується тих послуг, які складно чи технічно неможливо відключити – це водопровід і каналізація. У відповідь комунальні служби виявилися змушені вдатися до послуг колекторів – приватних фірм, які за певний відсоток займатимуться стягненням боргів.

Наскільки це законно та ефективно, а також які ще використовують способи комунальні служби, щоб домогтися погашення боргів, читайте далі.

Продам борг з дисконтом

За даними Національного банку, який з 1 липня контролює діяльність факторингових (колекторських) компаній, на початок 2020 року в Україні налічувалася 641 ліцензована факторингова компанія. Більшість з них поєднують факторингову діяльність з наданням інших фінансових послуг (лізинг, кредитування, надання гарантій тощо).

Протягом 2019 року ці компанії уклали понад 31 тис. договорів факторингу на загальну суму 56,5 млрд грн, що на 8,1% більше порівняно з кількістю договорів, укладених 2018 року. Тобто послуги факторингу (колекторські) на ринку затребувані.

Але 84% обсягів стосуються банківської сфери і тільки 1% – інших сфер, зокрема комунальної. Тобто поле діяльності у сфері надання комунальних послуг велике. Адже, за даними Держслужби статистики, структурам ЖКГ тільки населення заборгувало майже 60 млрд грн.

Як роз’яснили в Міністерстві розвитку громад і територій (колишній Мінрегіон), існує механізм для залучення колекторських компаній. На сайті Prozorro проводиться тендер на отримання колекторських послуг, з його переможцем укладається договір. Оплата зазвичай становить 10-15% від суми боргу. Після цього колекторська фірма отримує право на «вибивання» боргу з неплатників.

В одній з колекторських фірм нам розповіли, які вони використовують методи для впливу на боржників. Як з’ясувалося, приблизно такі ж, як і самі комунальні структури, але більш інтенсивно та цілеспрямовано.

«У юристів юридичних відділів комунальних структур немає ні достатньо часу, ні досвіду спілкування зі злісними неплатниками, тому стягнення боргів почали віддавати на аутсорсинг, – розповів нам співробітник однієї з колекторських компаній Юрій. – Альтернатива у вигляді подачі позовів до суду вимагає від комунальників матеріальних витрат – сплати держмита, розмір якої залежить від суми боргу, тому її використовують неохоче. Адже справи можуть тягнутися роками, а мито треба внести відразу.

Ми ж діємо набагато ефективніше. Якщо борг невеликий – до 10 тис. грн, і недавній, утворився протягом року-двох, а за неплатника взятися щільно, то результат буде вже через місяць. Ми, природно, не застосовуємо жодних заходів фізичного впливу, адже це кримінал, тільки психологічний тиск. Дізнаємося телефони боржника, членів його родини і регулярно телефонуємо, вимагаємо розплатитися. Ставимо «робота» на автодозвін з невідомого номера, він телефонує щохвилини і нагадує про борг. Хтось змінює номер телефону, але для багатьох людей це може призвести до втрати контактів. Тому понад 70% боржників незабаром здаються і вносять гроші. А ми отримуємо свій відсоток».

Постачальники не поспішають стягувати

В Асоціації водоканалів України нам підтвердили, що окремі водоканали співпрацюють з колекторськими структурами. Але більшість поки діє по-старому: звертаються до совісті боржників через соціальну рекламу, розсилають SMS і e-mail-нагадування, вивішують біля під’їздів списки квартир, в яких живуть неплатники (їхні прізвища забороняє оприлюднювати закон про захист інформації). Ефективність цих заходів мінімальна, тому водоканали переходять до інших способів впливу.

«Рішення Кабміну про заборону відключення послуг та нарахування пені зіграло негативну роль, платежі за воду по Україні впали майже на 10% – з 91,9% в лютому до 82,6% в березні, коли ввели карантин, а в певних містах ще більше, – розповіла нам директор Асоціації водоканалів з інформаційної політики Вікторія Яковлєва. – Адже відключати споживачам воду ми не маємо права, то у великих містах – Харкові, Одесі, Львові – розглядається можливість тимчасового припинення цих послуг – воду подаватимуть за графіком».

Іншої можливості, з її слів, для беззбиткової роботи у водоканалів немає. Тобто не платить дехто, а страждатимуть усі.

Але є ще одна сторона проблеми – політична. На 25 жовтня призначені місцеві вибори, через які мери негласно забороняють комунальним структурам звертатися до колекторів, щоб не втратити лояльність виборців.

У «Київводоканалі» нам розповіли, що провели тендер, уклали договір з колекторською фірмою на 3,65 млн грн боргів, але через місяць були змушені його розірвати, «зіткнувшись з негативною думкою громадськості».

«Ситуація в місті склалася критична: борги за воду складають 700 млн грн, з них 487 млн грн заборгували злісні неплатники, – повідомили в інформаційному управлінні «Київводоканалу». – Причому 440 млн грн не сплатили всього 5% споживачів, це 50 тисяч рахунків, боргами понад два роки. На ці гроші можна було б реконструювати Деснянську водозабірну станцію (1 черга) та очисні споруди, або прокласти 23 км магістральних водопроводів з діаметром труб 500 мм. Зараз ми проводимо роботу з реструктуризації, але якщо не вдасться домовитися – подаємо позови до суду, хоча це дорого. За минулий рік вдалося стягнути понад 20 млн грн боргу. Колекторів поки більше не залучаємо».

Ноу-хау: не платиш за тепло – відключимо світло

Замість того, щоб судитися, деякі комунальні підприємства використовують оригінальні методи боротьби з неплатниками. Про один з них нам розповів житель Кременчука Василь Михальчук.

«Я оформляю спадщину на квартиру за якою невелика заборгованість за електроенергію – близько 200 грн, і значна – понад 10 тис. грн – за опалення, – говорить Василь Михальчук. – Борги за «струм» я погасив, а за опалення – ні, хочу їх реструктуризувати, коли стану власником житла. Про що й повідомив постачальника послуг. Проте, до мене щомісяця приходять електрики і намагаються перерізати дроти... за несплату опалення. Звертався на місцеву ТЕЦ – мені відповіли, що постачальник і тепла, і електроенергії один, тому вони, мовляв, мають право позбавити мене електроенергії. Такий собі спосіб вибивання боргів».

Зі слів юриста Володимир Столітнього, діяльність комунальних служб Кременчука неправомірна.

«Вони мають подати в суд на того, хто не платив, а якщо ця особа померла – на особу, яка прийняла спадщину, а відключати одні послуги за несплату інших не мають права», – роз’яснив нам Столітній.

А ось у Києві постачальники електроенергії діють щодо боржників у правових межах.

«Підтримувати платіжну дисципліну ми допомагаємо клієнтам трьома способами: нагадування, створюючи нові сервіси для оплат та енергоефективні рішення. Ми нагадуємо та інформуємо про заборгованість за допомогою повідомлень по SMS, Viber, електронній пошті, в паперових рахунках за електроенергію, – розповів керівник відділу з комунікацій YASNO Антон Ковалишин. – Для швидкої оплати створюємо додаткові спрощені онлайн-сервіси, щоб оплату людина могла виконати за одну хвилину без додаткової реєстрації. Щоб зменшити свої витрати на електроенергію до 50%, наші клієнти можуть скористатися енергоефективним набором. У нього входить двозонний лічильник електроенергії з послугою встановлення під ключ, розумна розетка і LED-лампи».

Експерти: У ЖКГ мають самі вирішувати, що їм вигідніше

Поки фахівці не можуть відповісти, наскільки нововведення зі стягненням боргів за комунальні послуги за допомогою факторингових компаній стане популярним.

«Сьогодні у постачальників компослуг є три шляхи стягнення: через суд і два позасудових – шляхом переконання боржників розрахуватися і через колекторів, – аналізує голова Громадської ради при Міністерстві розвитку громад і територій Павло Міхайліді. – Питання дуже запущене, тепер, коли борги за житлово-комунальні послуги досягли 60 млрд грн, і ситуація стає загрозливою, почалися активні спроби стягнути заборгованість, зокрема через колекторські фірми».

Зі слів Павла Міхайліді не можна дати однозначної поради, який із трьох шляхів стягнення боргів має стати пріоритетним, в кожному конкретному випадку питання має вирішуватися на місцях. Але ясно одне: відступати нікуди, треба щось робити.

А от юрист Володимир Столітній назвав юридично коректною продаж боргів з дисконтом.

«Якщо був аукціон, тобто все законно, – говорить Столітній. – Але колектори мають право тільки на інформаційне спілкування і ні на жодне інше. Вони можуть нагадувати про борг будь-якими способами – дзвінки, листи, SMS тощо, причому виключно в коректній формі. За грубість, образи, не кажучи вже про спроби фізичного впливу чи заволодіння майном на них можна подати в суд і фірму позбавлять ліцензії. Хоча комунальникам краще стягувати такі борги через суд. Але через бездіяльність керівництва комунальних структур за багатьма боргами прострочений термін позовної давності – три роки, саме тому вони намагаються використовувати колекторів, раптом вдасться отримати оплату».

Висновки

Українцям, які роками не платять за комунальні послуги, варто задуматися, чи варто продовжувати подібну практику. Бо заборгованість по країні вже настільки велика, що загрожує діяльності всього ЖКГ. Тому великим боржникам не треба дивуватися, якщо для них почнеться «телефонний терор». І станеться це саме на початку опалювального сезону, коли відбудуться місцеві вибори. Є висока ймовірність, що після них мери-переможці «дадуть відмашку» комунальникам, і ті почнуть активно укладати договори факторингу.

Нагадаємо, в Україні існує недофінансування системи охорони здоров’я, проте грошей на підняття зарплат медикам наразі нема.