Тимошенко попередила про ризики від нових змін до трудового законодавства

Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко розкритикувала ухвалених сьогодні Верховною Радою закон щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості. Новий закон передбачає можливість укладення трудового договору без зазначення фіксованого часу роботи і гарантій з боку роботодавця. Про це політикиня заявила у коментарі телеканалу «Рада».

«Україна має один з найкращих у Європі Трудових кодексів, які захищають права працюючої людини. Ті зміни, які зараз розглядалися, вони дуже звужують практично права людини. Наприклад, сьогодні людина має колективний договір, коли працює на підприємстві. Де чітко визначено скільки днів триває відпустка, робочий день чітко обмежений вісьмома годинами, що є два вихідні, що за понаднормові роботи є подвійна оплата. Так сьогодні передбачено сьогодні у Трудовому кодексі і колективних угодах, які є на підприємствах. Але те, що зараз голосувалося, руйнує роботу профспілок світу за 300 останніх років», – сказала Тимошенко.

Народна депутатка наголосила, що, відповідно до нового закону, можна «замінити колективний договір якими ситуативними договорами на умовах роботодавця». Тимошенко також додала, що її політсила буде оскаржувати останні зміни до трудового законодавства.

Нагадаємо, сьогодні український парламент ухвалив в цілому закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості. Йдеться про роботу фрилансерів. Відповідно до закону, обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання власником наявної роботи. Та без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно із виплатою зарплати за фактично відпрацьований час: мінімум – 32 години на місяць.

Також передбачена заборона роботодавцю перешкоджати працівнику виконувати роботу за іншим трудовим договором. Закон передбачає введення нової особливої форми трудового договору – з нефіксованим робочим часом.

Також раніше депутати ухвалили у першому читанні законопроєкт №5371, яким фактично скасовується обов'язковість норм трудового права для всіх, хто працює на приватних підприємствах менше ніж з 250 співробітниками, тобто законопроєкт де-факто позбавляє трудових прав більше ніж 70% працівників.

Автори законопроєкту запевняють, що хочуть прибрати зайву бюрократію принаймні та організації роботи співробітників на підприємствах малого та середнього бізнесу. Причому не лише на час війни.