Без фіксованого часу і гарантій. Рада запровадила новий вид трудового договору

Український парламент ухвалив в цілому закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості. Йдеться про роботу фрилансерів. За урядовий закон №5161 проголосували 269 нардепів.

Відповідно до закону, обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання власником наявної роботи. Та без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно із виплатою зарплати за фактично відпрацьований час: мінімум – 32, максимум – 40 годин на місяць.

Також передбачена заборона роботодавцю перешкоджати працівнику виконувати роботу за іншим трудовим договором. Закон передбачає введення нової особливої форми трудового договору – з нефіксованим робочим часом.

«Відповідно до умов такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання власником або уповноваженим ним органом доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно. Використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору у реалізації права на працю, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрилансерів, які надають перевагу виконанню короткострокових проєктів та не обмежуються виконанням робіт в одного замовника», - йдеться в пояснювальній записці.

Трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині тощо.

«Кількість трудових договорів із нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Установлення законодавчого ліміту на кількість таких договорів у одного роботодавця та на мінімальну тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі такого трудового договору, сприяє захисту працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця. Крім цього, не обмежуються і всі інші трудові права працівників, які працюють за таким трудовим договором», – наголошують в документі.

Також законом передбачено, що роботодавець не може забороняти чи створювати перешкоди працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншим трудовим договором в іншого роботодавця.

«Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи, інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні). Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час», – зазначається в документі.

Також працівник зможе відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо його буде повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менш як 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менше ніж за восьмигодинний робочий час.

«Трудові договори з нефіксованим робочим часом впроваджуються як альтернатива договорам цивільноправового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і при цьому матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо», – наголошується в законі.

Додамо, що сьогодні Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт, який розширює перелік громадян, які не підлягають призову під час мобілізації.

Також Рада підтримала за основу законопроєкт про заборону примусового стягнення боргів за комуналку. Законопроєкт пропонує на період воєнного стану зупинити примусове виконання рішень щодо стягнення боргів за комуналку з фізичних осіб.

Нагадаємо, що з початком війни в Україні кількість вакансій різко зменшилася, а резюме – побільшало. Кожен другий українець або втратив роботу, або отримує не довоєнний розмір заробітної плати.