Адвокат полковника-«шпигуна» Івана Без’язикова: Зараз іде переписування історії Іловайського котла

Полковника Івана Без’язикова, військового розвідника, звільненого з полону бойовиків улітку 2016 року, затримали за підозрою у співпраці з так званою «ДНР». За словами начальника Головного апарату СБУ Олександра Ткачука, доказів проти офіцера зібрано достатньо: «Після звільнення з полону ми завжди спілкуємося з нашими хлопцями та дівчатами, які там перебували, щоб отримувати від них певну важливу інформацію. Багато з них почали вказувати, що поведінка Без'язикова у полоні була підозрілою, а саме: він був одягнений у військову форму збройних сил Російської Федерації, мав при собі зброю, вільно пересувався і спокійно спілкувався з представниками російських спецслужб на окупованих територіях. Також він мав у користуванні видане та підписане Захарченком посвідчення». Ткачук розповів, що після звільнення з полону Без'язикова спецслужба тривалий час займалася збором доказів, щоб «не робити поспішних висновків у цій справі». Зрештою, стверджує представник СБУ, з'ясувалося, що підозрюваний перебував на зв'язку з керівництвом Розвідувального управління так званої республіканської гвардії «ДНР» і неодноразово виїжджав до Ростова-на-Дону, де проводив додаткові зустрічі з куратором з вищої ланки російських спецслужб.

Водночас родичі полковника наполягають, що справу сфальсифіковано. Дружина Без’язикова Маргарита стверджує, що СБУ не вилучала у її чоловіка посвідчення «ДНР». Вона поскаржилась на тиск з боку силовиків і переконує, що жодного разу чоловік не виїжджав за кордон. За словами дружини, під час обшуків у помешканні силовики намагалися «витягти» з неї зізнання у тому, що її чоловік таки співпрацював з бойовиками.

Адвокат Без’язикова Олег Веремієнко розповів «Главкому» про те, чому вважає, що справу сфальсифіковано, та хто, на його думку, докладає зусиль, аби позбавити волі полковника.

Чи відомо, які саме бойовики утримували полковника в полоні?

На Донбасі у 2014 році було багато угруповань, які між собою воювали. Він був у різних бандформувань у полоні. Без’язиков був як іграшка в їхніх руках. Він «переходив» з рук у руки як трофей. Полковник Збройних сил – це дуже цінний обмінний матеріал. Вони його тримали як суперполоненого, на якого можна виміняти 10, 20 своїх. Його також використовували як живий щит.

Розкажіть про головного свідка слідства, Павла Гаркавенка. Хто він, коли познайомився з Без’язиковим?

Гаркавенко має судимість, і не одну. Є свідки, які стверджують, що він вживав наркотичні засоби. Вони сиділи в одній тюрмі певний час. Коли люди потрапляють до полону і коли уряд не дуже переймається звільненням полонених, родичі намагаються щось зробити самотужки. У них є неофіційні об’єднання, вони разом штурмують Адміністрацію президента з мітингами, влаштовують різні акції, оббивають пороги кабінетів. Отак мати Павла Гаркавенка познайомилася з дружиною Без’язикова. І було відомо, що всі перебувають у «ДНР», плюс вони з одного міста, а Житомир – маленьке місто. Хто де сидів – вони не знали. Я так зрозумів, Гаркавенка звільнили трошки раніше за Без’язикова, він повідомив, що бачив у тюрмі полковника. Це нормальна практика – передати родичам іншого полоненого, що той живий. Полковнику більше року не давали ні зателефонувати, ні написати.

Ще один свідок, на якого посилається СБУ, – Руслан Косинський…

Майор Руслан Косинський – це ще один полонений, якого бойовики намагалися завербувати. Задля цього вони під страхом смерті переодягли Без’язикова у форму російського зразка, дали йому незаряджений пістолет та сказали, мовляв, «твій командир перейшов на наш бік – давай і ти». Мій підзахисний нікого не вербував, він стояв поруч із бойовиками і мовчав. Про це свідчить і Косинський.

Адвокат полковника Без’язикова Олег Веремієнко

Ви стверджуєте, що справа фальсифікується. Ким і з якою метою?

У мене є внутрішнє відчуття, що є політичні сили, які не були зацікавлені в його поверненні, які дуже засмутились, коли він повернувся живим. Тому що він бачив події, що відбувались в Іловайську. І його свідчення як старшого офіцера можуть бути дуже важливими у цій справі. Чесно кажучи, я переживаю за всіх офіцерів, які були там у той момент. Зараз іде переписування історії. Ті, кого там не було, поначіпляли на себе ордени-медалі, поотримували підвищення і пільги, а ті, хто реально там був, – про них забули. На жаль, такі, як Без’язиков, заважають тим, хто отримав ці бонуси. Такі, як він, хто був на Савур-Могилі, можуть розказати, хто там воював, а хто кинув солдатів і втік звідти… Саме ті люди, які кинули наших солдатів у котлі, стоять за цими переслідуваннями. Підкуп цими особами чиновників з прокуратури, з СБУ, для того, щоб знищити – навіть фізично – полковника Без’язикова.

У вас є хоча б непрямі підтвердження такої думки?

В суді після засідання родичі Без’язикова підійшли до прокурора із питанням: що конкретно він зробив? Він каже (цитата): «Він нам потрібен. Хай співпрацює зі слідством, дає свідчення, і, можливо, ми пом’якшимо до нього ставлення». Тобто фактично зараз на полковника Без’язикова у такий нахабний спосіб тиснуть. Його могли затримати за однієї умови – якби була ухвала суду. Ухвали суду не було. Його викрали з будинку, привели в суд і сказали: ось є свідчення свідка, двічі судимого споживача наркотиків, який щось там чув і бачив. І все, суддя на свідчення того свідка, не викликаючи його до суду, посилається в ухвалі, закриває на два місяці. Все! Суддя не побажала заслуховувати свідків з нашого боку.

Є таке поняття – ст. 177 КПК – підозра, яка висувається особі, котру беруть під варту, має бути обґрунтована. Що це означає? Що факти мають бути встановлені і доведені. Класична схема фабрикації – лжесвідок. На людину тиснуть, погрожують, надиктовують тексти, людина просто підписується під ними, і все це прикріплюється до клопотання про обрання запобіжного заходу. Це наша ситуація. Протистояти цьому можна лише одним шляхом: викликати свідка і допитати на відкритому судовому засіданні. Ми ставимо питання і бачимо реакцію людини. Фактично ж нам суд сказав, що посилається на письмові свідчення свідка, який є системним споживачем наркотиків. Узагалі не можна брати до уваги свідчення особи, яка вживає наркотики, якщо її не допитано в суді. Я особисто заявляв після цього судді чотири відводи – вона їх відхилила. Моя особиста думка, що судді подзвонили з Різницької (Генпрокуратура. – «Главком») чи з Володимирської, 33 (СБУ. – «Главком»). Бо ж якщо відкинути свідчення Павла Гаркавенка, інших доказів проти полковника Без’язикова немає.

Наталія Сокирчук, «Главком»