Донеччина: комендантська – 19 годин, сотні дітей на лінії фронту. Велика розмова з головою ОВА
Інтерв’ю
Вадим Філашкін: Єдиний спосіб захистити себе та своїх близьких – евакуація
З 1 листопада на підконтрольній Україні території Донеччини комендантська година триває 19 годин на добу. Для Краматорська, Слов’янська та інших міст, які щодня безперервно обстрілюються, це вже нова буденність. Від лінії фронту до цих міст – приблизно 10 кілометрів.
Україна контролює близько 26,3% території області. Людей в регіонів в останні місяці стало ще менше. У серпні 2024-го керівник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін говорив в інтерв’ю «Главкому», що на підконтрольній Україні Донеччині живуть близько 460 тис. людей. Тепер – близько 64,5 тис. На початку року в Краматорській громаді було близько 80 тис. цивільних, а станом на 10 листопада лишається понад 20 тис., серед них 334 дитини.
Військові та журналісти закликають вивозити цивільних ще активніше. Вони вимагають негайної примусової евакуації з Краматорського району, зі Слов'янська та інших міст біля фронту.
Скільки людей лишилося в прифронтових містах, як триває евакуація, що з водою, світлом і теплом перед початком зими та як працюють релоковані громади, голова Донецької ОВА розповів в інтерв’ю «Главкому».
«Сидіти вдома – не панацея»
Від 1 листопада майже на всій підконтрольній Україні території Донеччини комендантська година триває 19 годин. Тобто виходити з дому можна лише п’ять годин на добу. Що саме змінилося за останні місяці, що влада ухвалила таке рішення?
Причин кілька. По-перше, обстріли стали значно інтенсивнішими. Масовані удари КАБами й артилерією. FPV-дрони, які полюють на цивільних і транспорт саме вдень. Через це – багато жертв.
По-друге, це захист людей та евакуація. П’яти годин на добу цілком вистачає, щоб вирішити побутові питання. Розумієте, головне – щоб на вулицях, у магазинах, на відкритих ділянках було менше людей. Щоб не було скупчень. Тоді ми зберігаємо їм життя.
Ну і, звісно, це полегшує деякі завдання Силам оборони.
Росіяни посилюють обстріли. Що саме найбільше загрожує людям удень: КАБи, FPV-дрони, ракети? І чому найкращий захист – сидіти вдома з 16:00?
Знаєте, росіяни неодноразово били різною зброєю саме по скупченнях цивільних. Це магазини, відділення пошти, ринки та інші цивільні об’єкти.
Небезпечною є будь-яка зброя – і вдень, і вночі. Але КАБи, ракети РСЗО й артилерія – це не лише потужна ударна хвиля. Це ще й високий ризик ураження уламками.
Дрони – теж серйозна небезпека. Що ближче фронт, то активніше ворог використовує FPV: полює на цивільний та евакуаційний транспорт. Почастішали й удари по багатоповерхівках – щоб спричинити пожежі.
А щодо комендантської години… Сидіти вдома – це не панацея. Я багато разів казав: єдиний спосіб захистити себе та своїх близьких – евакуація. Зараз найголовніше – зберегти їм життя.
Ви постійно наголошуєте на евакуації. Скільки зараз людей живе там, де комендантську годину посилили? Хто переважає – пенсіонери?
За останніми даними, на територіях активних бойових дій живе понад 51 тис. цивільних. Здебільшого це люди середнього та похилого віку.
Також у зоні активних бойових дій, звідки оголошена примусова евакуація родин з дітьми, перебуває 1273 дитини. З ними постійно працюють органи місцевого самоврядування, поліція, волонтери, вчителі й соціальні служби.
Саме для того, щоб зберегти дітям життя, у громадах запровадили примусову евакуацію. Наголошую: поки є можливість, дітей евакуюють разом з батьками чи іншими законними представниками. Якщо ж дитину переховують, свідомо наражають на небезпеку, нехтують її правами – тоді доводиться застосовувати інші механізми.
Але мета все одно одна – зберегти родини. Тому ще раз кажу: евакуація необхідна, і піклуватися про дітей у першу чергу мають батьки. А ми зі свого боку робимо все, щоб підтримати такі родини.
А чому для Олександрівської та Черкаської громад залишили обмеження з 21:00 до 05:00? Там безпечніше?
Ці громади розташовані на північному заході області, відносно далеко від фронту. Тож рішення продиктоване безпековою ситуацією.
Не скажу, що там зовсім безпечно. Просто такої високої активності ворожих ударів, зокрема з FPV-дронами, ми там поки що не фіксуємо.
Хто стежить за дотриманням режиму – військові, поліція? І які винятки для комунальників, аграріїв, шахтарів, волонтерів і журналістів?
Патрулюють підрозділи Нацполіції, Військової служби правопорядку, ЗСУ, Нацгвардії та СБУ. Вони перевіряють документи, перепустки й транспорт. Порушників доправляють до відділків поліції, щоб верифікувати особу та перевірити на причетність до протиправної діяльності.
Комунальники, медики, шахтарі, аграрії й волонтери працюють за спеціальними перепустками від ОВА/МВА або комендатури. Діяльність журналістів регулює наказ №73 – працювати можна за наявності прескарти ЗСУ.
Є ще один загальний виняток для цивільних. Без перепустки на вулиці можна бути лише для того, щоб дійти до укриття під час тривоги.
Як далеко від Краматорська і Слов’янська сьогодні ворог? З якої відстані працюють артилерія, КАБи, FPV-дрони? І що змінилося з 2024 року, коли ви говорили про обстріли на десятки кілометрів від фронту?
Фронт зараз динамічний – це нестабільна лінія. Орієнтовно до околиць Слов’янська та Краматорська – 10 кілометрів.
Щодо зброї. Авіабомби запускають далеко від міст, у глибокому тилу ворога, щоб захистити власні літаки від протиповітряної оборони. Далі бомба ще десятки кілометрів планерує. Ворог б’є і артилерією 152-го калібру й вище. Дальність стрільби – 20–30 кілометрів. Але Сили оборони постійно знаходять і знищують їхні вогневі позиції.
З дронами ситуація майже така сама. Проте для запуску FPV не потрібні складні інженерні споруди, транспорт і велика обслуга. Оператор може запустити дрон майже з будь-якої точки, до якої зможе дістатися й де знайде хоч якесь укриття.
А з 2024 року для Краматорська й Слов’янська змінилася передусім інтенсивність обстрілів. Росіяни не мають на цьому напрямку достатніх військових успіхів, не можуть прорвати лінію фронту – і тому використовують будь-які можливості, щоб просто фізично знищити ці міста.
«Реєстрація ще не означає, що бізнес справді працює»
Яка територія зараз під контролем вашої адміністрації – скільки громад, скільки квадратних кілометрів?
Станом на початок листопада під контролем української влади, орієнтовно 26,3% території Донецької області. 41 територіальна громада повністю перебуває під тимчасовою окупацією, з них 20 – з 2014 року. Ще вісім громад окуповані частково. 13 громад віднесено до територій активних бойових дій, чотири – до територій можливих бойових дій.
А бізнес? Який ще працює, скільки платників податків лишилося і як наповнюються місцеві бюджети?
Бізнес Донеччини працює й сплачує податки, хоча платників стає менше. Станом на 1 жовтня в області зареєстровано понад 183 тис. суб’єктів господарювання. Але реєстрація ще не означає, що вони справді працюють. За даними податкової, податки сплачували близько 23,5 тис. платників приватного сектору, з них 19,3 тис. – фізичні особи-підприємці.
Порівняно з минулим роком платників приватного сектору, які сплачували податки, поменшало на 21%, а ФОПів – на 17%. Це відчутно й у надходженнях: за дев’ять місяців приватний сектор сплатив 2,56 млрд грн податків і зборів, що на чверть менше, ніж торік.
До бюджетів усіх рівнів за січень–вересень надійшло 13,4 млрд грн податків і зборів. З них до державного бюджету – майже 10,5 млрд грн, до місцевих – понад 2,9 млрд грн. Загальні надходження скоротилися на 4,2%, а до місцевих бюджетів – на 14,3%.
Роль малого бізнесу лишається вагомою. ФОПи сплатили 624 млн грн податків і зборів, і понад 451 млн грн з цього отримали місцеві бюджети. Це майже кожна шоста гривня, що надходить до місцевих бюджетів.
Фінансові можливості громад скорочуються. Водночас, щоб оцінити, чи вистачає коштів на їхні потреби, треба враховувати всі доходи, міжбюджетні трансфери й необхідні видатки.
Фронт зараз динамічний – це нестабільна лінія. Орієнтовно до околиць Слов’янська та Краматорська – 10 кілометрів
А що з органами місцевого самоврядування, які працюють за межами окупованих територій? Наприклад, міські ради окупованих міст, зокрема Маріуполя, працюють в евакуації. Чим вони реально займаються сьогодні і які послуги можуть дати людям, що виїхали з Донеччини?
Громади, які були змушені релокуватися, насамперед створюють гуманітарні хаби, центри підтримки та інші заклади, що допомагають внутрішньо переміщеним особам з Донеччини.
Керівництво громад, віднесених до територій активних і можливих бойових дій, лишається на Донеччині та виконує свої обов’язки.
Сьогодні за межами області перебувають тисячі внутрішньо переміщених осіб з Донеччини. Працюють релоковані військові адміністрації населених пунктів, установи й заклади, громадські організації та гуманітарні хаби для переселенців. Для обласної влади одним із пріоритетів є зберегти ці спільноти та інституції, їхній зв’язок з рідними громадами і здатність брати участь у відновленні Донеччини.
Дієвий інструмент співпраці та взаємопідтримки – національний проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Громади-форпости Донеччини вже уклали понад 120 меморандумів про співпрацю з громадами з 18 областей України.
Співпраця йде за такими напрямами: релокація установ і закладів громад-форпостів до громад-партнерів; будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб; гуманітарна та фінансова допомога; культурна, спортивна й соціальна взаємодія.
Одним із пріоритетів проєкту у 2026 році визначено розвиток міжнародних партнерств і залучення додаткових каналів підтримки для громад. У межах нацпроєкту громади-форпости Донеччини вже уклали сім міжнародних договорів.
«Укріплення міст Донеччини тривають постійно»
У 2024 році ви казали, що побудовано понад 600 взводних опорних пунктів, а на фортифікації з бюджетів пішло приблизно 2,6 млрд грн. Чи пройшли ворожі штурми через ці лінії оборони, вони свою роль зіграли?
Ця інформація не для відкритого доступу – з міркувань безпеки. Але наголошу: робота в цьому напрямку триває постійно.
Що з лінією оборони навколо Краматорська та Слов’янська? Чи вистачає там робітників і матеріалів, коли працездатних людей майже не лишилося?
Укріплення міст Донеччини тривають постійно. Працюють державні службовці, комунальники, підприємці, шахтарі та багато інших людей. Іншу інформацію наразі не можна оприлюднювати публічно.
Чи отримує область достатньо засобів проти дронів і КАБів для захисту критичної інфраструктури: електрики, води, тепла?
Про засоби захисту від ворожої зброї може розповісти лише військове командування. Від себе скажу: ми постійно надаємо підрозділам, які обороняють Донеччину, усю потрібну підтримку. Тільки з початку року на потреби Сил оборони спрямовано майже 2 млрд грн.
Щодо захисту критичної інфраструктури, то зроблено масштабний комплекс заходів – саме він сьогодні дозволяє їй працювати. Але через інтенсивність обстрілів деякі об’єкти зазнали й продовжують зазнавати пошкоджень. Ми робимо все можливе там, де це дозволяє безпекова ситуація.
Скільки населених пунктів зараз без світла та води?
Зараз без світла 276 населених пунктів області. Відновлювальні роботи тривають там, де це дозволяє безпекова ситуація. Зокрема, аварійні бригади працюють над тим, щоб повернути електропостачання до Слов’янська та Краматорська.
З водою складніше. Через постійні обстріли російських окупантів неможливо забезпечити стабільне водопостачання частини населених пунктів. Але там, де це дозволяє безпекова ситуація, комунальні служби роблять усе можливе, щоб воду повернути.
У деяких населених пунктах вода є цілодобово, в інших – за графіком. За потреби людям підвозять воду.
Чи будуть тепло та світло в Краматорську і Слов’янську цієї зими?
Прогноз щодо електропостачання зараз орієнтовний. Усе може змінитися залежно від розвитку бойових дій, інтенсивності обстрілів енергетичної інфраструктури на окремих напрямках та інших безпекових чинників.
Опалювальний сезон у Краматорську та Слов’янську значно ускладнений – через обстріли й пошкодження інфраструктури. Попри це, разом з місцевою владою та ДСНС ми робимо все можливе, щоб у домівках наших людей було тепло.
Якщо температура ще впаде, а відновити стаціонарне енергопостачання не вдасться, розглядаємо варіант підключення котелень в області до резервних генераторів.
А для людей, які лишилися без теплопостачання, громади мають альтернативні обігрівачі – буржуйки, булер’яни. За потреби й за зверненнями громадян їх можна використати для обігріву приміщень.
«Причин залишатися багато, і всі вони давно відомі»
Чому Краматорськ досі не евакуювано повністю? Хто це вирішує: ОВА, військові, Кабмін? І скільки людей там зараз?
Згідно з розпорядженням Кабміну від 2 серпня 2022 року №679, на всій території Донецької області триває обов’язкова евакуація населення. Краматорська громада – не виняток.
На початку 2026 року в Краматорській громаді було близько 80 тис. цивільних, з них 4,5 тисячі – діти. Станом на 10 листопада там лишається понад 20 тисяч людей, з яких 334 дитини.
У вересні 2026 року з Краматорської громади евакуювали близько 9,5 тис. жителів, з них 742 дитини. У жовтні – близько 5,3 тис., з них 346 дітей.
Загалом з початку 2026 року з громади евакуювали близько 55,6 тис. людей, з яких понад 4 тис. – діти.
Дитину можуть тимчасово направити до дитячого будинку сімейного типу – доки її батьки не усвідомлять, що евакуація необхідна
Ви поширили наказ про примусову евакуацію сімей із дітьми на всі населені пункти Краматорської та Слов’янської громад. Скільки дітей під неї потрапляє? І як це відбувається на практиці: що робитимуть поліція й ДСНС та що чекає на родини, які не хочуть виїжджати?
Триває обов’язкова евакуація дітей разом з батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з 15 населених пунктів Краматорського району. Станом на 10 листопада 2026 року там загалом лишається 1273 дитини.
З початку таких заходів (07.04.2023) з визначених населених пунктів Донеччини евакуювали загалом близько 23 тис. дітей. З 400 визначених населених пунктів області вивезено всіх дітей.
На практиці всі залучені структури намагаються зберегти родини й водночас убезпечити дітей. Спочатку з батьками проводять роз’яснювальну роботу – пояснюють, чому евакуація потрібна. Якщо з якихось причин родина не може виїхати самостійно, підрозділи «Білий янгол» та «Фенікс» допомагають: доставляють до транзитного центру, де надають матеріальну, медичну й соціальну допомогу, шукають житло та відправляють до безпечніших регіонів України.
Якщо ж батьки категорично відмовляються, переховують дітей, свідомо наражають їх на небезпеку – є законний механізм вилучення дітей із таких родин. Але такі діти не залишаються напризволяще. Певний час за ними доглядають соціальні працівники, а ми тим часом шукаємо найближчих родичів в Україні, які можуть подбати про дитину. У виняткових випадках дитину можуть тимчасово направити до дитячого будинку сімейного типу – доки її батьки не усвідомлять, що евакуація необхідна.
У 2024-му ви казали, що Краматорськ живе, а влада нікуди не їде. Минуло два роки, керівництво й досі працює в місті?
Місцева влада в громадах, які віднесені до територій активних бойових дій, знаходиться на місцях і виконує свої обов’язки.
Краматорськ продовжує жити. Але окупанти щодня намагаються перетворити його на руїну, щоб люди там не могли перебувати. У громаді працюють комунальні та екстрені служби, медичні заклади, пошта, магазини. Проте через безпеку кількість бізнесів постійно зменшується.
Чому люди не їдуть? Тих, хто категорично відмовляється, вам вдається зрозуміти?
Люди виїжджають з області постійно. З 26 лютого 2022 року по 3 листопада 2026-го зусиллями органів влади всіх рівнів, добровольчих формувань і волонтерів з підконтрольних Україні територій Донеччини евакуювали понад 1,47 млн цивільних. З них понад 217,4 тис. – діти, понад 48,5 тис. – люди з інвалідністю.
Зараз на підконтрольній території області лишається близько 64,5 тис. людей, з яких близько 2 тис. – діти.
Причин залишатися багато, і всі вони давно відомі. Практика показує: біля лінії фронту лишається не більше 5% населення, а у великих містах – зазвичай 1–2 тис. людей.
У червні було 533 одиноких маломобільних людей, які відмовлялися виїжджати. Скільки їх зараз і що з ними робити? І куди їдуть люди з Донеччини – чи вистачає місць?
У громадах області живе 176 одиноких маломобільних людей, які отримують соціальну послугу «догляд вдома». Частина з них погодилася на евакуацію, якщо безпекова ситуація погіршиться. З іншими працівники комунальних соціальних служб проводять роз’яснювальну роботу: пояснюють, що треба евакуюватися до безпечніших областей, де вони зможуть отримувати соціальні послуги.
Щоб активізувати роз’яснювальну роботу з літніми людьми, які не потребують стороннього догляду, щотижня інформуємо Краматорську райдержадміністрацію, районну військову адміністрацію та спецпідрозділ ГУ Нацполіції в Донецькій області «Білий Янгол» про вільні місця в безпечніших областях. До інформації додаємо фото місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Тільки впродовж жовтня до безпечніших областей евакуювали 333 маломобільні особи та особи з інвалідністю. З них 122 людини виїхали з рідними й не потребували житла. 61 особу безкоштовно розмістили разом з рідними в місцях тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Ще 150 людей розмістили в закладах охорони здоров’я безпечніших областей – для довготривалого медсестринського догляду, – а також у стаціонарних закладах системи соціального захисту та в закладах охорони здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Щодо того, куди їдуть люди з Донеччини, найчастіше безоплатно розміщували біженців за участі інших обласних адміністрацій та благодійних організацій: БФ «Схід СОС», «Координаційного гуманітарного центру» та БФ «Спасемо Україну». Це були Хмельницька, Житомирська, Дніпропетровська, Вінницька, Черкаська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Одеська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька та Волинська області. А за підтримки БФ «Схід СОС» – ще й Німеччина та Данія.
Раніше ви казали, що серед людей є ті, хто чекає на Росію, і що СБУ їх виявляє. Скільки коригувальників і колаборантів викрили цього року? І чи впливає це «чекання» на оборону міст?
СБУ та відповідні правоохоронні органи працюють у цьому напрямку постійно. Детальнішу інформацію, у межах своїх повноважень, можуть надати саме вони.
Битва за Донеччину триває. Ми всі об’єднали зусилля, щоб зупинити агресора, і продовжуватимемо це робити й надалі
Чи проводила ОВА або інші структури закриті соціологічні дослідження серед тих, хто живе на території, яку вимагає Путін? Чи готові вони залишитися під Росією, чи виїдуть? Загальнонаціональні опитування КМІС показують, що 54–62% українців категорично проти виведення військ з Донбасу, але це не про мешканців самої області.
Така робота не належить до повноважень Донецької обласної державної адміністрації.
Якщо уявити, що Україна погодилася на здачу Донбасу, про яку територію йшлося б і скільки людей постало б перед вибором «виїхати чи лишитися»? Скільки це в Краматорську, Слов’янську, Дружківці, Костянтинівці, Святогірську?
У межах своїх повноважень Донецька ОДА не може це коментувати. Водночас зазначу, що ми дотримуємося політики, визначеної президентом України Володимиром Зеленським. Битва за Донеччину триває. Ми всі об’єднали зусилля, щоб зупинити агресора, і продовжуватимемо це робити й надалі.
США в одній з версій мирного плану пропонують «вільну економічну» чи демілітаризовану зону – як ви це уявляєте? Хто там керуватиме і хто платитиме?
Це питання не належить до компетенції Донецької ОДА.
Чи бачите ви можливість провести вибори під час гіпотетичного перемир’я? ЦВК зазначає, що потрібно щонайменше шість місяців для підготовки голосування після воєнного стану, а майже 2 тис. з понад 30 тис. виборчих дільниць зруйновані чи пошкоджені, здебільшого на сході. Як це зробити на Донеччині: де голосуватимуть люди, які вже виїхали, і тисячі тих, хто в окупації?
Це питання не належить до компетенції Донецької ОДА і наразі не розглядається.
Яка політична сила найактивніше працює зараз в області? Чим допомагають: гуманітаркою, допомогою військовим, громадам?
Донецька обласна державна адміністрація й обласна військова адміністрація – не політичні органи, тому такої статистики не ведуть. З благодійниками з гуманітарних питань ми співпрацюємо, не звертаючи уваги на їхню політичну приналежність. Головна мета – допомогти жителям області в цей найважчий час.
Кароліна Терещенко, «Главком»
Коментарі — 0